КОЛЕСНІЧЕНКО ЗНОВУ ПОЦУПИВ ЧУЖУ ПРАЦЮ

Народний депутат (Партія регіонів) Вадим Колесніченко без дозволу і з пропагандистською метою використав дослідження західних істориків у виданій його "Міжнародним антифашистським фронтом" брошурі "Война или военная преступность".

Про це в коментарі "Історичній Правді" заявив історик, пост-докторант Лундського університету (Швеція) Пер Андерс Рудлінг, чия стаття "Війна чи воєнна злочинність?" (рецензія на книгу кандидата історичних наук Володимира В'ятровича "Друга польсько-українська війна") розміщена у брошурі.

"Минулого разу, коли пан Колесніченко передруковував наші [Пера Рудлінга, Тимоті Снайдера і Ґжеґожа Россолінського-Лібе] статті, він попросив дозволу на передрук, - сказав Рудлінг. - Ніхто з нас не згодився, ніхто не дозволяв йому експлуатувати наші роботи, але він усе одно надрукував. Цього разу ніхто навіть не спитав дозволу".

За словами історика, він не має жодного стосунку ні до Колесніченка, ні до його партії, ані до теперішньої влади в Україні.

"Я не підтримую і не схвалюю ані Колесніченка, ані нинішній напівавторитарний режим Януковича, - сказав Рудлінг. - І не менш критично ставлюся до їхньої політики інструменталізації [використання в політичних інтересах - ІП] трагічного минулого, ніж до такої інструменталізації за часів Ющенка".

Шведський історик підкреслив, що Колесніченко порушив авторські права, і вже не вперше. "Не хочу мати жодного стосунку до його видань і не хочy мати з ним нічого спільного", - підсумував Рудлінг.

Відреагував і Джон-Пол Химка (професор історії Східної Європи канадського Універститету Альберти), чию статтю Колесніченко теж без дозволу передрукував у своїй брошурі.

"Колесніченко з Партії Регіонів передрукував одну з моїх статей, для того, щоб використовати  її у пропагандистській війні, - написав Химка на своїй фейсбук-сторінці. - Він зробив це, не маючи мого дозволу, окрім того, раніше я відмовляв йому у дозволі на передрук будь-якого з моїх творів".

За словами професора, зараз критичне ставлення до ОУН дійсно означає підтримку авторитарного режиму в Україні, однак у випадку з його текстом це не зовсім так. "Я засуджую політично вмотивоване інтелектуальне піратство Колесніченка", - зазначив Химка.

Як відомо, у травні 2012 року професор Єльського університету (США) Тимоті Снайдер заявив про порушення своїх авторських прав з боку Колесніченка, вимагав вибачень і знищення всіх паперових та електронних копій попередньої брошури Колесніченка.

"Україна як ніколи потребує дотримання правил цивілізованої поведінки, - зазначив тоді Снайдер. - Це стосується, зокрема, такого чутливої і вибухонебезпечнї ділянки, як історична пам'ять та історична політика. Поведінка [Колесніченка] не є взірцем ані цивілізованості, ані чутливості".

Cам Колесніченко анонсує своє чергове видання як присвячене "українському нацизму".

Читайте також: "Як Колесніченко оскандалився перед західними істориками"

Патріархат УГКЦ: між Ватиканом і Москвою

Питання патріархату Української греко-католицької церкви – одне з найважливіших в її історії другої половини XX cт. Ця справа стосувалась не лише української діаспори і церковного духовенства, а й понтифіків, посадовців Римської курії та політиків різних держав.
Особливим чином це питання турбувало Москву, яка всіляко намагалась протидіяти спробам встановлення патріархального устрою УГКЦ

Лех Валенса: “Польща та Україна приречені бути разом”

2 грудня 1991 року сталася історична подія в польсько-українських стосунках – Польща, першою в світі, визнала незалежну Україну, після того, як днем раніше, український народ підтвердив на референдумі Акт проголошення незалежності України. Це було найкраще завершення бурхливого й надскладного ХХ століття в українсько-польських стосунках

Полковник–киянин із «Чорних Запорожців» Армії УНР

Багато років в соціальних мережах гуляє світлина "Чорних Запорожців" із неідентифікованими старшинами легендарного кінного полку Армії УНР. Тривали суперечки чи це взагалі "чорні"... І коли саме зроблено світлину

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.