КОЛЕСНІЧЕНКО ЗНОВУ ПОЦУПИВ ЧУЖУ ПРАЦЮ

Народний депутат (Партія регіонів) Вадим Колесніченко без дозволу і з пропагандистською метою використав дослідження західних істориків у виданій його "Міжнародним антифашистським фронтом" брошурі "Война или военная преступность".

Про це в коментарі "Історичній Правді" заявив історик, пост-докторант Лундського університету (Швеція) Пер Андерс Рудлінг, чия стаття "Війна чи воєнна злочинність?" (рецензія на книгу кандидата історичних наук Володимира В'ятровича "Друга польсько-українська війна") розміщена у брошурі.

"Минулого разу, коли пан Колесніченко передруковував наші [Пера Рудлінга, Тимоті Снайдера і Ґжеґожа Россолінського-Лібе] статті, він попросив дозволу на передрук, - сказав Рудлінг. - Ніхто з нас не згодився, ніхто не дозволяв йому експлуатувати наші роботи, але він усе одно надрукував. Цього разу ніхто навіть не спитав дозволу".

За словами історика, він не має жодного стосунку ні до Колесніченка, ні до його партії, ані до теперішньої влади в Україні.

"Я не підтримую і не схвалюю ані Колесніченка, ані нинішній напівавторитарний режим Януковича, - сказав Рудлінг. - І не менш критично ставлюся до їхньої політики інструменталізації [використання в політичних інтересах - ІП] трагічного минулого, ніж до такої інструменталізації за часів Ющенка".

Шведський історик підкреслив, що Колесніченко порушив авторські права, і вже не вперше. "Не хочу мати жодного стосунку до його видань і не хочy мати з ним нічого спільного", - підсумував Рудлінг.

Відреагував і Джон-Пол Химка (професор історії Східної Європи канадського Універститету Альберти), чию статтю Колесніченко теж без дозволу передрукував у своїй брошурі.

"Колесніченко з Партії Регіонів передрукував одну з моїх статей, для того, щоб використовати  її у пропагандистській війні, - написав Химка на своїй фейсбук-сторінці. - Він зробив це, не маючи мого дозволу, окрім того, раніше я відмовляв йому у дозволі на передрук будь-якого з моїх творів".

За словами професора, зараз критичне ставлення до ОУН дійсно означає підтримку авторитарного режиму в Україні, однак у випадку з його текстом це не зовсім так. "Я засуджую політично вмотивоване інтелектуальне піратство Колесніченка", - зазначив Химка.

Як відомо, у травні 2012 року професор Єльського університету (США) Тимоті Снайдер заявив про порушення своїх авторських прав з боку Колесніченка, вимагав вибачень і знищення всіх паперових та електронних копій попередньої брошури Колесніченка.

"Україна як ніколи потребує дотримання правил цивілізованої поведінки, - зазначив тоді Снайдер. - Це стосується, зокрема, такого чутливої і вибухонебезпечнї ділянки, як історична пам'ять та історична політика. Поведінка [Колесніченка] не є взірцем ані цивілізованості, ані чутливості".

Cам Колесніченко анонсує своє чергове видання як присвячене "українському нацизму".

Читайте також: "Як Колесніченко оскандалився перед західними істориками"

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.