Колесніченко вставив у свій "науковий" збірник фальшиві ілюстрації. ФОТО

У скандальній брошурі "Война или военная преступность", виданій організацією народного депутата від Партії Регіонів Вадима Колесніченка, під виглядом автентичних історичних документів опубліковані фальшивки.

Про це ІП повідомив здобувач кандидатського ступеню Національного університету "Острозька академія" Андрій Усач.

"На сторінці 14 розміщено листівку, яку приписують "оуновцам... в начале Великой Отечественной войны". Але це є сучасна фальшивка, зроблена з розрахунком на 1943-1944 рр". - зазначив історик.

 Скан 14 сторінки Колесніченкової брошури

"Зрештою, і сам текст із граматичними помилками ("винещення", "хочите") підтверджує, що це фальшивка, - зазначив Усач. - Очевидно, хтось намагався писати під "галицький діалект" або щось на кшталт цього".

Ще одна ілюстрація - фото нібито Романа Шухевича на чолі батальйону "Нахтіґаль" - теж не є історичним документом.

"Фото на сторінці 17 - це кадр із фільму "Нескорений" (2000 р.), - наголосив Усач. - Він часто зустрічається на різних сайтах з подібною тематикою".

 Скан сторінки з кадром із фільму "Нескорений". Напевно, укладачі брошури побоялися взяти фото "Нахтіґалю" з "Історичної Правди" :)

Як відомо, вчора західні історики звинуватили Колесніченка в тому, що він без дозволу і з пропагандистською метою використав їхні дослідження.

Минулого року західні дослідники вже звинувачували Колесніченка в інтелектуальному піратстві і політичних провокаціях.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.