Спецпроект

В Єгипті вводять нові платежі для туристів заради музею

Економічна криза в Єгипті призвела до того, що влада країни має намір просити у туристів по $1 за кожну ніч, проведену в країні фараонів. Зібрані кошти підуть на фінансування будівництва найбільшого музею в світі.

Про це пише rt.com.

Тепер всім туристам, які приїжджають в Єгипет і зупиняються в готелях, до рахунку буде доданий $1 за кожну добу. Ця сума не є податком або чайовими і платити її необов'язково.

Таким чином влада розраховує зібрати пожертви на будівництво Великого єгипетського музею. Якщо все піде за планом, то музей може відкритися в 2015 році.

Важка економічна криза, в якій перебуває країна, залишила без грошей музейні фонди. Саме від них залежало будівництво найбільшого музею в світі. За задумом єгиптян, музейний комплекс буде займати 100 тис. квадратних метрів, і в ньому розташується колекція старожитностей, які до цих пір знаходяться в сховищах по всій країні.

Будівництво почалося в березні 2012 року на плато Гіза в передмісті Каїра недалеко від єгипетських пірамід. Початковий бюджет проекту склав $ 800 млн. Ці гроші Єгипту надало японське агентство міжнародного співробітництва.

Нова міра туристичних пожертвувань була схвалена в Міністерстві туризму Єгипту. Гроші зможуть заплатити всі бажаючі підтримати проект будівництва музею. Максимальна сума, яку запропонують оплатити мандрівникам, складе $7. У міністерстві не сумніваються, що туристи підуть назустріч і будуть оплачувати новий рахунок.

Дивіться також інші матеріали за темою "Єгипет"

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…

Генерал Олександр Удовиченко. Представник розвідки УНР у Франції

Генерал-полковник Армії УНР Олександр Удовиченко по праву входить до військової еліти Української революції 1917–1921 років. Він командував Третьою залізною стрілецькою дивізією, що вважалася однією з найбоєздатніших частин Армії УНР, обіймав низку інших відповідальних посад в українській армії і зажив слави вмілого й відважного командира.

Забути майдан?

«Ніколи більше», «Ми завжди пам’ятатимемо» – слова, які найчастіше чуємо у громадянських епітафіях, політичних заявах, телевізійних новинах, на комеморативних церемоніях, у меморіальному, музейному чи освітньому просторі