На Донбасі школярам розповідають про ворожнечу "шахтарів" і "хохлів". ФОТО

У схваленому Міністерством освіти посібнику для учнів 9 класу "Історія рідного краю (Донеччина з кінця ХVIII до кінця ХIX століття)" історію Донецької області пропонують вивчати на прикладах протистояння в регіоні "шахтарів" і "хохлів".

Про це у своєму фейсбуці написав голова Донецького обласного товариства імені Олекси Тихого Євген Шаповалов.

"У "підручнику" все подано так, начебто й не було на Донеччині нас, українців, - зазначає Шаповалов. - Всі свідчення, дописи, оповідання, уривки з праць, спогадів - все російською мовою".

Зокрема, у підручнику наводиться нарис "Невінчана губернія" з такими от фразами:

"Перед місцевою дівчиною стоять на вибір двоє: з одного боку - свій брат хохол, неповороткий мужик, з іншого - розв'язний, веселий шахтар: із ним жити - працювати не потрібно, одягатися будеш, як бариня, щодня можна чай пити. Шахтар, хоч йому і їсти нічого, а двічі на день чай п'є неодмінно ".

"В серцях батьків, чоловіків і братів росте глуха, важка ненависть до пришельців-шахтарів. І ненависть ця не лишається без прояву: хохли уміють жорстоко мститися".

"Взагалі ворожнеча між шахтарями та місцевими хохлами украй жорстока, шахтарі при кожній зручній нагоді лупцюють хохлів, хохли - шахтарів. Це два ворогуючі табори, які не знаю між собою перемир'я".

Фото: ФБ Євгена Шаповалова

"Невенчанная губерния" - назва роману уродженця Донбасу, київського журналіста 1960-90-х років Станіслава Калінічева. Але в цьому творі нема опублікованого вище уривку.

Обкладинка. Внизу - Ігнатій Маріупольський, який вивів греків із Криму у Приазов'я

Автори посібника пропонують школярам відповісти на ряд питань, серед яких останнім є таке: "У чому були побутові підвалини ворожнечі між мужиками-хохлами та заробітчанами-шахтарями?"

 Можна подумати, що мужики і заробітчани належали до різних національностей

За словами Шаповалова, у книзі немає свідчень про ті часи авторства українських письменників чи публіцистів родом із регіону - Спиридона Черкасенка, Олекси Тихого, Івана Дзюби, Володимира Сосюри.

Посібник схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах комісією з історії науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

 Науково-методичну редакцію підручника проводив начальник управління освіти і науки Донецької ОДА Юрій Соловйов

Haвчальний посібник було представлено на засіданні Юзівського ділового клубу, яке проходило в одному з пивних ресторанів Донецька, повідомляє Donbass Info.

Книга видана накладом 2000 примірників за особисті кошти донецьких бізнесменів.

Читайте також:

Одеських учителів змушують цензурувати шкільні бібліотеки від Бандери

Олекса Тихий про школи на Донбасі. Текст 1972 року

Інші матеріали за темою "Освіта"

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.