Спецпроект

КОМУНІСТИ ВІДМОВИЛИСЯ ВШАНУВАТИ ЗАГИБЛИХ ВІД ГОЛОДОМОРУ

Верховна Рада України відмовилася включити до порядку денного постанову про вшанування 80-х роковин Голодомору в Україні.

За проект постанови, підготовлений лідером партії "ВО "Свобода" Олегом Тягнибоком, проголосувало лише 210 народних депутатів їх 226 необхідних, повідомляють "Коментарі".

Після оголошення результатів голосування "свободівці" почали голосно скандувати "Фашисти!" на адресу представників КПУ і Партії регіонів, що не проголосували за постанову.

Після голосування виступила нардеп від Партії регіонів Ганна Герман, яка заявила, що річниця Голодомору щорічно відзначається на державному рівні, у зв´язку з чим немає необхідності приймати окремі постанови щороку.

При цьому вона додала, що якщо є така потреба, то проект можна і потрібно прийняти.

Після цього всі депутати вшанували хвилиною мовчання усіх загиблих в період Голодомору, крім депутатів від КПУ, які навіть не піднімалися зі своїх місць.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.