Пам'ятки Кримського Ханства можуть потрапити у список ЮНЕСКО

Можливість включення Бахчисарайського історико-культурного заповідника до списку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО планують розглянути в штаб-квартирі до лютого 2014 року.

Про це стало відомо на робочій нараді під керівництвом заступника голови Ради міністрів Криму Георгія Псарьова, повідомляє Урядовий портал.

"В Криму реалізується проект Євросоюзу, в рамках якого ми проводимо роботу з диверсифікації у сфері туризму, - зазначив Псарьов. - Одне з основних завдань — підготовка документації з включення Бахчисарайського історико-культурного заповідника до списку ЮНЕСКО".

У свою чергу директор заповідника Валерій Науменко повідомив, що до теперішнього часу розроблено дві номінації — "Історичне середовище столиці кримських ханів у місті Бахчисараї" та "Печерні міста Кримської Готії".

Інформаційне досьє з першої номінації знаходиться на експертизі у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі.

На включення до списку Світової спадщини в першій номінації претендують декілька об’єктів археології та архітектури, які розташовано на території Бахчисараю.

Ідеться, зокрема, про пам'ятки часів Кримського Юрту - Ханський палац, Чуфут-Кале, історичний квартал Салачік з пам’ятниками архітектури — Зінджирлі-медресе та дюрбе [усипальниця - ІП] Хаджі Герая.

 Оборонні мури (X-XV сторіччя) Чуфут-Кале - середньовічного скельного міста караїмів

Крім того, до списку ЮНЕСКО можуть увійти мавзолеї Ескі-Дюрбе, дюрбе Великий восьмигранник, дюрбе Малий восьмигранник, дюрбе Мухаммед-Шах-Бея, кубовидне дюрбе Ахмед-бея.

Інфодосьє з другої номінації знаходиться у стадії розробки. Завершити цю роботу планують до літа 2015 року.

В перелік Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Наразі Україна представлена у списку Світової спадщини ЮНЕСКО такими об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, будівлею Чернівецького університету, дерев'яними церквами східного обряду в українських і польських Карпатах, античним Херсонесом, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

У липні 2012 року на сесії комітету ЮНЕСКО було відмовлено у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини.

Дивіться також інші матеріали за темою "ЮНЕСКО"

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.