Пам'ятки Кримського Ханства можуть потрапити у список ЮНЕСКО

Можливість включення Бахчисарайського історико-культурного заповідника до списку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО планують розглянути в штаб-квартирі до лютого 2014 року.

Про це стало відомо на робочій нараді під керівництвом заступника голови Ради міністрів Криму Георгія Псарьова, повідомляє Урядовий портал.

"В Криму реалізується проект Євросоюзу, в рамках якого ми проводимо роботу з диверсифікації у сфері туризму, - зазначив Псарьов. - Одне з основних завдань — підготовка документації з включення Бахчисарайського історико-культурного заповідника до списку ЮНЕСКО".

У свою чергу директор заповідника Валерій Науменко повідомив, що до теперішнього часу розроблено дві номінації — "Історичне середовище столиці кримських ханів у місті Бахчисараї" та "Печерні міста Кримської Готії".

Інформаційне досьє з першої номінації знаходиться на експертизі у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі.

На включення до списку Світової спадщини в першій номінації претендують декілька об’єктів археології та архітектури, які розташовано на території Бахчисараю.

Ідеться, зокрема, про пам'ятки часів Кримського Юрту - Ханський палац, Чуфут-Кале, історичний квартал Салачік з пам’ятниками архітектури — Зінджирлі-медресе та дюрбе [усипальниця - ІП] Хаджі Герая.

 Оборонні мури (X-XV сторіччя) Чуфут-Кале - середньовічного скельного міста караїмів

Крім того, до списку ЮНЕСКО можуть увійти мавзолеї Ескі-Дюрбе, дюрбе Великий восьмигранник, дюрбе Малий восьмигранник, дюрбе Мухаммед-Шах-Бея, кубовидне дюрбе Ахмед-бея.

Інфодосьє з другої номінації знаходиться у стадії розробки. Завершити цю роботу планують до літа 2015 року.

В перелік Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Наразі Україна представлена у списку Світової спадщини ЮНЕСКО такими об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, будівлею Чернівецького університету, дерев'яними церквами східного обряду в українських і польських Карпатах, античним Херсонесом, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

У липні 2012 року на сесії комітету ЮНЕСКО було відмовлено у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини.

Дивіться також інші матеріали за темою "ЮНЕСКО"

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.

Антон Дробович: "Пам'ять — це поле для справедливості"

Публічне інтерв’ю з головою Інституту національної пам’яті Антоном Дробовичем у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.