У Холодному Ярі на історичному заході рвали партійні прапори. ФОТО, ВІДЕО

У селах Медведівка, Івківці, Мельники та на хуторі Буда в Черкаській області відбулося традиційне вшанування борців за волю України різних епох.

Вшановували гетьмана Богдана Хмельницького, керівника гайдамацького повстання 1768 року Максима Залізняка та отамана полку гайдамаків Холодного Яру Василя Чучупака, повідомляє Радіо Свобода.

За кілька хвилин до початку меморіального мітингу близько десяти чоловіків вирішили розгорнути прапори Партії регіонів і собі приєднатися до заходу.

Такі дії обурили учасників заходу, що були неподалік – із вигуками "Банду геть!" вони зірвали прапори Партії регіонів та поламали вудилища, на яких висіла партійна символіка. Правоохоронці в сутичку не втручалися.

Поламані партійні прапори. Фото: Радіо Свобода

Меморіальний мітинг почався біля пам’ятників холодноярцям та Юрію Горлісові-Горському у селі Мельники. У заході взяли участь представники опозиційних політичних сил.

Пізніше на хуторі Буда відбулося освячення козацької зброї. Загалом у вшануванні борців за волю України взяли участь близько двох тисяч осіб.

Реконструктор "чорних запорожців" Армії УНР

Лісове урочище Холодний Яр у Черкаській області відоме кількома історичними подіями: гайдамацьким повстанським рухом і Холодноярською січчю початку 18-го століття, Коліївщиною під проводом Максима Залізняка й Івана Гонти 1768-го, Холодноярською республікою 1919–22 років під керівництвом Василя Чучупака, яку документально змалював у романі "Холодний Яр" учасник подій, письменник Юрій Горліс-Горський, а потім художньо зобразив Василь Шкляр.

Як відомо, минулого тижня організатори заходів повідомляли, що влада заважає їхньому проведенню.

Дивіться також ФОТОрепортаж із попереднього вшанування у Холодному Яру

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".