Спецпроект

У Китаї відкрили Меморіальний музей Хуана Антоніо Самаранча

У китайському місті Тяньцзінь урочисто відкрили Меморіальний музей колишнього президента Міжнародного олімпійського комітету / МОК / Хуана Антоніо Самаранча.

Про це пише tass-ural.ru.

У спеціальній церемонії відкриття взяли участь 28 членів МОК, включаючи президента Жака Рогге та члена виконкому Хуана Антоніо Самаранча-молодшого, сина Самаранча, який помер три роки тому у віці 89 років.

Також в числі присутніх був член виконкому МОК, президент Міжнародної асоціації любительського боксу / АІБА / У Цинго, архітектор за професією, який став ініціатором створення і проектувальником музею.

Меморіальний музей був побудований за 9 місяців і обійшовся в 61 млн доларів. Він зібрав олімпійську колекцію Самаранча з більше 16,5 тис найменувань, однак виставок буде декілька і одночасно увазі глядачів пропонуватиметься не більше 1 тисячі експонатів.

Хуан Антоніо Самаранч-і-Торелло (ісп. Juan Antonio Samaranch i Torello, кат. Joan Antoni Samaranch i Torelló —17.07.1920— 21.04.2010), — іспанський спортивний функціонер, політичний і громадський діяч, підприємець. Сьомий Президент МОК (1980—2001 рр.), обраний за внесок у міжнародний олімпійський рух довічним почесним президентом МОК.

Теми

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".