На Черкащині презентували Книгу пам'яті Шталагу 349 "Уманська Яма"

В Уманському краєзнавчому музеї відбулася презентація "Книги пам’яті шталагу 349" (більше відомого як "Уманська Яма").

Про це повідомляє прес-служба всеукраїнського громадського об'єднання "Союз "Народна пам'ять".

Над виданням, що вміщує списки загиблих у Шталазі 349 у часи Великої Вітчизняної війни, працювали науковці Уманського краєзнавчого музею та  пошуковці громадської організації "Народна пам'ять Уманщини".

Голова ГО "Народна пам'ять Уманщини" Владислав Риндюк розповів, що пошуковці планують на основі матеріалу, впорядкованого вченими, проводити розшук родичів загиблих в’язнів Уманської ями, а також підготувати увесь зібраний та впорядкований матеріал для занесення до електронної базі загиблих.

Говорячи про перспективи створення меморіального комплексу на місці шталагу 349, він зазначив: "У перспективі на місці колишнього ревіру № 3 шталагу 349 планується створити великий меморіальний комплекс пам'яті жертв "Уманської ями", де буде і пам'ятник на честь загиблих з викарбуваними на ньому іменами, і музей, і впорядковане поховання, яке зможуть відвідати знайдені родичі загиблих".

Як відомо, у Львові боряться зі спробами приватизувати територію, де було розташовано концтабір "Шталаг-328".

Загалом в Україні видано понад 400 томів Книги Пам'яті.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.