Спецпроект

Львівський депутат: "Українців і поляків хочуть штучно посварити"

Депутат Львівської обласної ради від Народного руху України Святослав Шеремета стурбований тим, як офіційна польска сторона трактує історичні українсько-польські стосунки

"Надзвичайне стурбування викликає те, як нині у Польщі трактують українсько-польські відносини 1942-1947 років, особливо виокремлення з цього контексту подій на Волині 1943-го. Ми бачимо велику істерику в польських ЗМІ, дискусію щодо подій на Волині, яку не можна назвати історичною, а лише політичною чи точніше політтехнологічною. І, на превеликий жаль, офіційні польські особи підтримують позицію радикальних шовіністичних організацій", – заявив Святослав Шеремета на пленарному засіданні Львівської обласної ради 2 квітня.

Рухівець також зазначив, що в польському Сеймі було створено групу "У справах Східних Кресів Польщі", до якої увійшли 25 депутатів.

"Насторожує й те, що у Варшаві планують спорудити меморіал "жертвам Волині", на якому випишуть 4 тисячі населених пунктів, в яких українці нібито вбивали поляків. Це абсолютний маразм, що не відповідає історичній дійсності. Немає такої кількості населених пунктів на Волині. Це блеф і політична технологія", – наголосив Святослав Шеремета.

"Також надзвичайно турбують заходи, які в липні планують проводити у Радимно, поблизу українського кордону. Йдеться про так звану "реконструкцію волинських подій". Виникає питання: яку реконструкцію там проводитимуть? Це буде лише однобока позиція. Зазначу, що польська сторона організовує історичні конференції щодо волинських подій, на які не запрошує українських істориків. Ми бачимо бажання польської сторони показати поляків у ролі жертв, а українців – у ролі вбивць. Це неприпустимо та не дружньо стосовно України. Окрім цього, йде маніпуляція з цифрами. Якщо Армія Крайова у своїх звітах писала про 15 тисяч жертв із польського боку, то нині в Польщі говорять про 50, 60, 100, 200 та навіть 500 тисяч жертв. Цей абсурд не сприятиме порозумінню між нашими народами і побудові спільного майбутнього", – зазначив Святослав Шеремета.

"Потрібно провести об'єктивне дослідження цих подій. Адже це був українсько-польський конфлікт 1942-1947 років. Його не можна розглядати окремими частинами. Конфлікт розпочався із "пацифікації" на Галичині, зі знищення українських православних церков на Холмщині, вбивств українців на Холмщині, які потім дійсно переросли в піковий конфлікт на Волині 1943-го. А потім у 1944-1946 роках відбулися події на Закерзонні, де поляки масово вбивали українців, була й операція "Вісла". Це великий комплекс подій. Тому ми й ініціюємо проведення об'єктивного та всебічного висвітлення україно-польського конфлікту 1942-1947 років", – додав рухівець.

Депутат зазначив, що обласна рада започатковує серію "круглих столів", на яких розглянуть усі аспекти українсько-польських стосунків у 30-40-х роках ХХ століття, зокрема й подій на Волині. Також буде проведено наукову конференцію. Святослав Шеремета вже підготував проект відповідного рішення Львівської обласної ради. Він також зазначив, що потрібно провести упорядкування поховань жертв з обох сторін.

За інформацією "Львівської газети".

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.