Спецпроект

Львівський депутат: "Українців і поляків хочуть штучно посварити"

Депутат Львівської обласної ради від Народного руху України Святослав Шеремета стурбований тим, як офіційна польска сторона трактує історичні українсько-польські стосунки

"Надзвичайне стурбування викликає те, як нині у Польщі трактують українсько-польські відносини 1942-1947 років, особливо виокремлення з цього контексту подій на Волині 1943-го. Ми бачимо велику істерику в польських ЗМІ, дискусію щодо подій на Волині, яку не можна назвати історичною, а лише політичною чи точніше політтехнологічною. І, на превеликий жаль, офіційні польські особи підтримують позицію радикальних шовіністичних організацій", – заявив Святослав Шеремета на пленарному засіданні Львівської обласної ради 2 квітня.

Рухівець також зазначив, що в польському Сеймі було створено групу "У справах Східних Кресів Польщі", до якої увійшли 25 депутатів.

"Насторожує й те, що у Варшаві планують спорудити меморіал "жертвам Волині", на якому випишуть 4 тисячі населених пунктів, в яких українці нібито вбивали поляків. Це абсолютний маразм, що не відповідає історичній дійсності. Немає такої кількості населених пунктів на Волині. Це блеф і політична технологія", – наголосив Святослав Шеремета.

"Також надзвичайно турбують заходи, які в липні планують проводити у Радимно, поблизу українського кордону. Йдеться про так звану "реконструкцію волинських подій". Виникає питання: яку реконструкцію там проводитимуть? Це буде лише однобока позиція. Зазначу, що польська сторона організовує історичні конференції щодо волинських подій, на які не запрошує українських істориків. Ми бачимо бажання польської сторони показати поляків у ролі жертв, а українців – у ролі вбивць. Це неприпустимо та не дружньо стосовно України. Окрім цього, йде маніпуляція з цифрами. Якщо Армія Крайова у своїх звітах писала про 15 тисяч жертв із польського боку, то нині в Польщі говорять про 50, 60, 100, 200 та навіть 500 тисяч жертв. Цей абсурд не сприятиме порозумінню між нашими народами і побудові спільного майбутнього", – зазначив Святослав Шеремета.

"Потрібно провести об'єктивне дослідження цих подій. Адже це був українсько-польський конфлікт 1942-1947 років. Його не можна розглядати окремими частинами. Конфлікт розпочався із "пацифікації" на Галичині, зі знищення українських православних церков на Холмщині, вбивств українців на Холмщині, які потім дійсно переросли в піковий конфлікт на Волині 1943-го. А потім у 1944-1946 роках відбулися події на Закерзонні, де поляки масово вбивали українців, була й операція "Вісла". Це великий комплекс подій. Тому ми й ініціюємо проведення об'єктивного та всебічного висвітлення україно-польського конфлікту 1942-1947 років", – додав рухівець.

Депутат зазначив, що обласна рада започатковує серію "круглих столів", на яких розглянуть усі аспекти українсько-польських стосунків у 30-40-х роках ХХ століття, зокрема й подій на Волині. Також буде проведено наукову конференцію. Святослав Шеремета вже підготував проект відповідного рішення Львівської обласної ради. Він також зазначив, що потрібно провести упорядкування поховань жертв з обох сторін.

За інформацією "Львівської газети".

Лист про Україну як незалежну державу 1711 року

За документами зі шведських архівів ми можемо детально простежити традицію шведських королів підтримувати боротьбу козаків за незалежність України. Шведські королі вбачали у козаках надійних партнерів, які могли допомогти Швеції гарантувати безпеку в регіоні Балтійського моря і стримати загарбницькі амбіції Московії. Ще в 1623 році шведський король Густав ІІ Адольф розмірковував над можливістю підтримати боротьбу козаків за незалежність

Про український борщ з історичними приправами

На початку 2020 року київський ресторатор Євген Клопотенко виступив з благородною ініціативою внести культову українську страву – борщ – до списку світової нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Справу підтримало Міністерство культури. 1 липня 2022 року борщ включено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони

Антибільшовицький Блок Народів. Нове прочитання

Матеріали про Антибільшовицький Блок Народів (АБН), які зберігаються в Галузевому державному архіві Служби зовнішньої розвідки України, дають змогу в нинішній ситуації під дещо іншим кутом зору подивитися на імперську політику Москви в усі періоди її існування в тих чи інших державних утвореннях і належним чином оцінити зусилля діячів українського-національно-визвольного руху, які намагалися об’єднати поневолені народи в боротьбі з імперією зла, застерігали увесь цивілізований світ бути пильними, згуртованими і не мати жодних ілюзій стосовно справжніх намірів кремлівських керманичів

Принцип доміно. З чого почалася Велика Війна

Сім пострілів сербського студента Гаврила Принципа призвели до початку Першої світової війни. Але чому вбивство спадкоємця престолу Габсбургів мало такі катастрофічні наслідки для всього людства? Хто побачив, що політичні сили розставлені, як доміно, і запустив механізм, який перекроїв карту Європи?