Спецпроект

Львівський депутат: "Українців і поляків хочуть штучно посварити"

Депутат Львівської обласної ради від Народного руху України Святослав Шеремета стурбований тим, як офіційна польска сторона трактує історичні українсько-польські стосунки

"Надзвичайне стурбування викликає те, як нині у Польщі трактують українсько-польські відносини 1942-1947 років, особливо виокремлення з цього контексту подій на Волині 1943-го. Ми бачимо велику істерику в польських ЗМІ, дискусію щодо подій на Волині, яку не можна назвати історичною, а лише політичною чи точніше політтехнологічною. І, на превеликий жаль, офіційні польські особи підтримують позицію радикальних шовіністичних організацій", – заявив Святослав Шеремета на пленарному засіданні Львівської обласної ради 2 квітня.

Рухівець також зазначив, що в польському Сеймі було створено групу "У справах Східних Кресів Польщі", до якої увійшли 25 депутатів.

"Насторожує й те, що у Варшаві планують спорудити меморіал "жертвам Волині", на якому випишуть 4 тисячі населених пунктів, в яких українці нібито вбивали поляків. Це абсолютний маразм, що не відповідає історичній дійсності. Немає такої кількості населених пунктів на Волині. Це блеф і політична технологія", – наголосив Святослав Шеремета.

"Також надзвичайно турбують заходи, які в липні планують проводити у Радимно, поблизу українського кордону. Йдеться про так звану "реконструкцію волинських подій". Виникає питання: яку реконструкцію там проводитимуть? Це буде лише однобока позиція. Зазначу, що польська сторона організовує історичні конференції щодо волинських подій, на які не запрошує українських істориків. Ми бачимо бажання польської сторони показати поляків у ролі жертв, а українців – у ролі вбивць. Це неприпустимо та не дружньо стосовно України. Окрім цього, йде маніпуляція з цифрами. Якщо Армія Крайова у своїх звітах писала про 15 тисяч жертв із польського боку, то нині в Польщі говорять про 50, 60, 100, 200 та навіть 500 тисяч жертв. Цей абсурд не сприятиме порозумінню між нашими народами і побудові спільного майбутнього", – зазначив Святослав Шеремета.

"Потрібно провести об'єктивне дослідження цих подій. Адже це був українсько-польський конфлікт 1942-1947 років. Його не можна розглядати окремими частинами. Конфлікт розпочався із "пацифікації" на Галичині, зі знищення українських православних церков на Холмщині, вбивств українців на Холмщині, які потім дійсно переросли в піковий конфлікт на Волині 1943-го. А потім у 1944-1946 роках відбулися події на Закерзонні, де поляки масово вбивали українців, була й операція "Вісла". Це великий комплекс подій. Тому ми й ініціюємо проведення об'єктивного та всебічного висвітлення україно-польського конфлікту 1942-1947 років", – додав рухівець.

Депутат зазначив, що обласна рада започатковує серію "круглих столів", на яких розглянуть усі аспекти українсько-польських стосунків у 30-40-х роках ХХ століття, зокрема й подій на Волині. Також буде проведено наукову конференцію. Святослав Шеремета вже підготував проект відповідного рішення Львівської обласної ради. Він також зазначив, що потрібно провести упорядкування поховань жертв з обох сторін.

За інформацією "Львівської газети".

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…