Митрополита РКЦ у Львові переводять з України через конфлікт - польські ЗМІ

Папа Римський Франциск прийняв перші кадрові рішення стосовно Римо-католицької церкви в Україні. Львівського митрополита РКЦ Мечислава Мокшицького переводять у Польщу.

Про це повідомляє ЗІК із посиланням на "Жеч Посполіту".

Як довідалося видання з власних джерел, у Ватикані прийняли рішення, що вроцлавським митрополитом стане архієпископ Мечислав Мокшицький.

"Перехід до Вроцлава пов’язаний з певним престижем, – розповідають джерела газети. – Адже вроцлавські митрополити зазвичай стають кардиналами".

За інформацією видання, переміщення архієпископа Мокшицького до Вроцлава може бути пов’язано ще й з тим, що він має конфлікти з українською владою.

Архієпископ намагається повернути РКЦ її культові споруди, які зараз є складами, музеями, галереями чи концертними залами.

Він також посварений з місцевою польською діаспорою, тому що вирішив ввести у львівському кафедральному соборі РКЦ богослужіння українською мовою, бо багато поляків, особливо молодих, знають лише цю мову.

Як відомо, у березні цього року Мокшицький повідомив, що РКЦ в України не змогла виробити спільної позиції з УГКЦ до 70-річчя Волинської трагедії через те, що "запропонована греко-католиками формула "пробачаємо і просимо пробачення" є нонсенсом", а вибачатися треба тільки українцям.

У жовтні 2012 року "Жеч Посполіта" написала, нібито польські експерти виявили на фрагментах президентського Ту-154, що зазнав катастрофи у Смоленську у квітні 2010 року, сліди вибухівки. Пізніше виявилося, що інформація не відповідала дійсності.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".