Спецпроект

Спільної заяви греко- і римо-католиків про Волинську трагедію не буде

Спільного звернення українських католиків східного і західного обрядів, присвяченого 70-річчю Волинської трагедії, не буде. УГКЦ і Римо-католицька церква в Україні не змогли домовитися про єдину позицію.

Про це повідомляє польський сайт про релігію Wiara.pl. з посиланням на львівського митрополита Римо-католицької церкви в Україні Мечислава Мокшицького.

Архієпископ Мокшицький визнав, що виробити спільної позиції РКЦ і УГКЦ не вдалося. За словами ієрарха, РКУ в Україні спробує звернутися до вірних з окремим зверненням щодо Волинської трагедії.

Одночасно Мокшицький зазначив, що в Україні дуже мало говорять про ті події.

На його думку, заклик авторів проекту листа [греко-католиків] про християнську оцінку подій є чистою риторикою, оскільки там немає жодної згадки про причину трагедії - ідеологію націоналізму. "Ця ідеологія була заснована на неоязичницькій етиці, що заперечує ідеї християнства", - підкреслив митрополит.

Також католики визнали абсурдним запропонований греко-католицькою церквою знак рівності між винищенням польського народу через нібито вину польських державних чинників. Митрополит нагадав, що українці масово співпрацювали з нацистами для масового вбивства євреїв.

На думку Мокшицького, запропонована греко-католиками формула "пробачаємо і просимо пробачення" є нонсенсом: "Чи кожна зі сторін, яка мала б підписати листа, має моральне право на такі заяви? Потрібно знайти інші слова: перепрошуємо і просимо про вибачення".

"Я боюся, що така ініціатива спільного листа може бути черговим "політично коректним" кроком, який не принесе пояснення великого зла, яке призвело до загибелі більше 120 тисяч цивільних осіб", - сказав католицький ієрарарх, додавши, що пропозиції греко-католицької церкви є неприйнятними.

Як відомо, у січні цього року польські ЗМІ з посиланням на патріарха УГКЦ Святослава повідомляли, що українські греко- і римокатолики готують спільне послання до 70-річчя Волинської трагедії - "лікувати рани минулого, щоб воно не отруювало нам майбутнє".

У червні 2011 року повідомлялося про плановане прийняття ВР і польським Сеймом спільної заяви щодо подій українсько-польського протистояння часів Другої світової. Заява досі не прийнята.

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Нещодавно в Любліні польські історики обговорювали Волинську трагедію без участі українців. Керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію "різаниною" і "геноцидом".

 Дивіться також:

Що поляки думають про українців у Другій світовій

Депортовані з Польщі українці про спільне примирення

Прометеї двох народів. Люди, які примиряли Україну і Польщу

Всі матеріали ІП на тему "Волинська трагедія"

Від сестер-жалібниць до воячок: жінки в Армії УНР

В архівних джерелах можна зустріти чимало згадок про «сестер-жалібниць». За цим непоказним терміном приховується цілий пласт згадок, пов’язаних з участю жінок у визвольних змаганнях 1917-1921 років у складі армії УНР. Слідуючи поклику, вони опікувались хворими та пораненими, а під тиском обставин брали на себе обов’язки воячок, розвідниць та зв’язкових. І завжди піклувались про ближніх більше, ніж за себе

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.