У Бабиному Яру встановлять пам’ятник Олені Телізі

КП "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" КМДА 28 березня уклала угоду на придбання моделі скульптурної композиції "Пам’ятник О. Телізі та її соратникам" вартістю 1,8 мільйона гривень.

Скульптуру придбають у підприємця Олександри Рубан, пишуть "Наші гроші" з посиланням на "Вісник державних закупівель".

Скульптурну композицію мають відлити з бронзи і встановити на території меморіального комплексу "Бабин Яр". Завершити роботи повинні упродовж місяця.

Тендер провели за неконкурентною процедурою "закупівля у одного учасника", оскільки йдеться про придбання мистецького твору – об’єкту права інтелектуальної власності.

Як відомо, пам’ятник у Бабиному Яру, згідно з відповідним указом президента "Про відзначення 100-річчя від дня народження Олени Теліги", мали встановити ще у 2006-2008 роках. Тоді Міністерство культури та туризму провело конкурс на кращий ескізний проект і в 2007 році затвердило проект Рубан, В. Липовки та В. Єршова.

У бюджеті Київської міської адміністрації на 2008 рік було передбачено 900 тисяч гривень на скульптурну групу, але її так і не встановили.

Олександра Рубан – київський скульптор, дочка відомого скульптора-анімаліста Юрія Рубана. Її роботи зберігаються в 11 українських музеях, академії образотворчого мистецтва Росії, у Міжнародному парку скульптури Китаї, а також у приватних колекціях України, Франції, Швеції, Швейцарії, Англії, Німеччини, США та Ізраїлю.

Більше про Олену Телігу читайте в розділі "Тексти"

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.