Спецпроект

Музей-підводний човен у Гельсінкі відкритий після реконструкції

У Гельсінкі для туристів знову доступний фінський підводний човен Vesikko часів Другої світової війни, розташований на території фортеці Суоменлинна.

Протягом двох останніх років човен був закритий на реконструкцію, пише travel.ru.

Vesikko був створений в 1930-х роках і є єдиним збереженим з п'яти фінських підводних човнів воєнного часу. Це також єдина субмарина, якій вдалося під час війни потопити надводний корабель супротивника. Руйнування їй принесла не так війна, скільки час - довгий час об'єкт був покинутий, поки в 50-ті роки від повного руйнування його не врятували ветерани-підводники.

Vesikko знайшла притулок у фортеці Суоменлинна, а в 1973 році на її борту заробив музей. З часу відкриття субмарини як експозиції її відвідали понад мільйон чоловік. Музей працює в літній сезон, до 31 серпня, з 11:00 до 18:00; в решту часу човен можна оглянути тільки з боку.

Група островів Суоменлинна (Свеаборг) з комплексом потужної шведської фортеці і старої базою Балтійського флоту Російської імперії популярна як у туристів, так і у городян.

Крім підводного човна, тут можна побувати в чотирьох музеях, побачити найстаріший вітрильний корабель Фінляндії - "Алма", безліч мальовничих старовинних укріплень, виставок, Мистецький центр країн Північної Європи, а також відвідати кафе і ресторани.

Дістатися сюди можна тільки по воді, сівши на пором у Торговій площі (Kauppatori). Фортецю внесено до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як унікальний історичний об'єкт, що зберіг свої пам'ятки і є при цьому повноцінним житловим районом.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.