У Києві презентують нову книгу Івана Дзюби

Сьогодні в рамках ІХ Київської міжнародної книжкової виставки розпочнеться презентація нової книги Івана Дзюби "На трьох континентах".

Учасники: автор Іван Дзюба, почесний президент університету "Києво-Могилянська академія" В'ячеслав Брюховецький, член-кореспондент НАН України Тамара Гундорова, літературознавець, лауреат Шевченківської премії Юрій Ковалів, літературознавець, лауреат Шевченківської премії Володимир Моренець, літературознавець, письменник Володимир Панченко, директор Інституту філософії НАН України Мирослав Попович, мистецтвознавець Вадим Скуратівський, письменник Михайло Слабошпицький, літературознавець Людмила Тарнашинська. Головує директор Інституту літератури НАН України Микола Жулинський. Організатор – видавництво "Кліо".

Під час презентації відбудеться церемонія вручення академіку Іванові Михайловичу Дзюбі диплому почесного доктора Українського Вільного Університету (Мюнхен).

Час і місце: 16 травня 2013 року, 17:30. Кобзарська світлиця Національного центру ділового та культурного співробітництва "Український дім" (Київ, вул. Хрещатик, 2, 3-й поверх).

У книзі "На трьох континентах" подано огляд процесів літературної творчості українців на їхній етнічній території, на теренах розселення і в діаспорах.

Попри державні й ідеологічні кордони, які розділяли український народ упродовж століть, прагнення до національної єдності не вгасало. Воно виражалося, зокрема, і в життєздатності культурних традицій.

Автор зупиняється на основних етапах пошуку спільності в ХIХ ст. У ХХ ст. ситуація ще ускладнилася: дві великі хвилі політичної еміграції з України на Захід захопили і багатьох діячів культури та літератури. Їхня творчість розгорталася на трьох континентах.

Цій вимушеній роз’єднаності протистояло відчуття відповідальності за долю національної культури, властиве багатьом інтелектуалам по обидва боки "залізної завіси", що породжувало тенденції, котрі заслуговують на порівняння. Їм і присвячена книжка.

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".