У Києві презентують нову книгу Івана Дзюби

Сьогодні в рамках ІХ Київської міжнародної книжкової виставки розпочнеться презентація нової книги Івана Дзюби "На трьох континентах".

Учасники: автор Іван Дзюба, почесний президент університету "Києво-Могилянська академія" В'ячеслав Брюховецький, член-кореспондент НАН України Тамара Гундорова, літературознавець, лауреат Шевченківської премії Юрій Ковалів, літературознавець, лауреат Шевченківської премії Володимир Моренець, літературознавець, письменник Володимир Панченко, директор Інституту філософії НАН України Мирослав Попович, мистецтвознавець Вадим Скуратівський, письменник Михайло Слабошпицький, літературознавець Людмила Тарнашинська. Головує директор Інституту літератури НАН України Микола Жулинський. Організатор – видавництво "Кліо".

Під час презентації відбудеться церемонія вручення академіку Іванові Михайловичу Дзюбі диплому почесного доктора Українського Вільного Університету (Мюнхен).

Час і місце: 16 травня 2013 року, 17:30. Кобзарська світлиця Національного центру ділового та культурного співробітництва "Український дім" (Київ, вул. Хрещатик, 2, 3-й поверх).

У книзі "На трьох континентах" подано огляд процесів літературної творчості українців на їхній етнічній території, на теренах розселення і в діаспорах.

Попри державні й ідеологічні кордони, які розділяли український народ упродовж століть, прагнення до національної єдності не вгасало. Воно виражалося, зокрема, і в життєздатності культурних традицій.

Автор зупиняється на основних етапах пошуку спільності в ХIХ ст. У ХХ ст. ситуація ще ускладнилася: дві великі хвилі політичної еміграції з України на Захід захопили і багатьох діячів культури та літератури. Їхня творчість розгорталася на трьох континентах.

Цій вимушеній роз’єднаності протистояло відчуття відповідальності за долю національної культури, властиве багатьом інтелектуалам по обидва боки "залізної завіси", що породжувало тенденції, котрі заслуговують на порівняння. Їм і присвячена книжка.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.