У Києві презентують нову книгу Івана Дзюби

Сьогодні в рамках ІХ Київської міжнародної книжкової виставки розпочнеться презентація нової книги Івана Дзюби "На трьох континентах".

Учасники: автор Іван Дзюба, почесний президент університету "Києво-Могилянська академія" В'ячеслав Брюховецький, член-кореспондент НАН України Тамара Гундорова, літературознавець, лауреат Шевченківської премії Юрій Ковалів, літературознавець, лауреат Шевченківської премії Володимир Моренець, літературознавець, письменник Володимир Панченко, директор Інституту філософії НАН України Мирослав Попович, мистецтвознавець Вадим Скуратівський, письменник Михайло Слабошпицький, літературознавець Людмила Тарнашинська. Головує директор Інституту літератури НАН України Микола Жулинський. Організатор – видавництво "Кліо".

Під час презентації відбудеться церемонія вручення академіку Іванові Михайловичу Дзюбі диплому почесного доктора Українського Вільного Університету (Мюнхен).

Час і місце: 16 травня 2013 року, 17:30. Кобзарська світлиця Національного центру ділового та культурного співробітництва "Український дім" (Київ, вул. Хрещатик, 2, 3-й поверх).

У книзі "На трьох континентах" подано огляд процесів літературної творчості українців на їхній етнічній території, на теренах розселення і в діаспорах.

Попри державні й ідеологічні кордони, які розділяли український народ упродовж століть, прагнення до національної єдності не вгасало. Воно виражалося, зокрема, і в життєздатності культурних традицій.

Автор зупиняється на основних етапах пошуку спільності в ХIХ ст. У ХХ ст. ситуація ще ускладнилася: дві великі хвилі політичної еміграції з України на Захід захопили і багатьох діячів культури та літератури. Їхня творчість розгорталася на трьох континентах.

Цій вимушеній роз’єднаності протистояло відчуття відповідальності за долю національної культури, властиве багатьом інтелектуалам по обидва боки "залізної завіси", що породжувало тенденції, котрі заслуговують на порівняння. Їм і присвячена книжка.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".