АНОНС: лекція про українське військо часів Литовського князівства

Старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, кандадат історичних наук Борис Черкас прочитає в Києві лекцію на тему "Українське військо XIV-XVI століть".

Лекція присвячена воєнній історії України XIV – XVI ст. Основна увага приділена українським землям у складі Великого князівства Литовського.

Даний період цікавий передусім тим, що за цей час українське військо з дружин удільних князівств (Волинського, Київського, Подільського і Чернігово-Сіверського) трансформувалося в земське ополчення прикордонних областей Литовської держави.

Також саме на українських землях цієї держави виникає новий тип вітчизняного війська – козацтво, і відбувається формування його основних адміністративно-територіальних структур (Запорозька Січ і Реєстрове військо).

Окреме місце в лекції приділено найбільш значущим військовим операціям XIV – XVI ст.

Час і місце: 19 травня 2013 року, 15:00. Київ, вулиця Олеся Гончара, 15/3 (метро "Золоті Ворота")

Лекція відбудеться в рамках циклу лекцій "Литовська доба в українській історії: 1320-1569 роки".

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.