Спецпроект

При львівському музеї "Арсенал" відкрився ресторан

Днями в підвалах львівського Арсеналу відкрив свої двері перед відвідувачами новий розважальний заклад.

Як розповіли у Львівському історичному музеї, експозиційним відділом якого і є Арсенал, це один з пунктів реалізації інтерактивного музейно-ресторанного комплексу, повідомляє kp.ua.

Розмови про відкриття ресторану в приміщенні Музею-арсеналу ведуться давно. При цьому в мерії б'ють себе в груди, що не допустять такої наруги над пам'яткою архітектури.

У відповідь чиновникам музейники продемонстрували дозвіл Мінкультури, згідно з яким в Арсеналі буде інтерактивний музейно-ресторанний комплекс.

- Ми заручилися підтримкою нового партнера, так як здійснення такого масштабного проекту потребує коштів, - каже заступник директора Історичного музею Тарас Рудько. - Наприклад, у приміщенні, де відкрили ресторан, було дуже волого, а це шкідливо для наших колекцій. У підсумку зайву вологу осушили.

Проте вже 22 травня до міністра культури, прем'єр-міністра і президента мер Андрій Садовий відправив телеграми. Він побоюється за долю пам'ятки національного значення - Музею зброї "Арсенал". Мер просить скасувати відповідний дозвіл Мінкульту.

Зараз біля нового ресторану ще йдуть будівельні роботи. Власники питного закладу добудовують вежі для димоходу та вентиляційних шахт. А тим часом у самому приміщенні ресторану демонструють нові зразки зброї.

"Ми здивовані таким ставленням місцевої влади до нашого закладу, оскільки не віднімали у музею ці підвали, які були в занедбаному стані, - сказала по телефону адміністратор ресторану Ірина. - Крім того, в самому приміщенні ресторану представлені унікальні екземпляри зброї, а на екранах демонструються тематичні відеоролики та фільми. Зовсім не таку реакцію керівництва міста ми очікували ..."

Всі звинувачення відкидають і в Історичному музеї. Як пояснив заступник директора Тарас Рудько, галерея підпорядковується обласній раді. Відповідно, до скарбниці області платять податки власники нового ресторану.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.