У Києві розкажуть про економіку ранньомодерної Волині

Центр дослідження і відродження Волині представляє чергову лекцію - цього разу на тему "Економічний розвиток Волинського воєводства за ранньомодерної доби".

Кандидат історичних наук Владислав Берковський розгляне питання зовнішньої та внутрішньої торгівлі Волинського воєводства, встановлення та зміни основних торговельних напрямків, асортименту товарів, правових умов ведення торговельної діяльності, соціальної структури купецького стану тощо.

Слід зазначити, що до сьогодення у історіографії, особливо польській, вважається, що Волинь у XV – XVI ст. була відсталим сировинним придатком, який визначався низьким рівнем розвитку торгівлі, незначною роллю у зовнішній торгівлі як Великого князівства Литовського, так пізніше і Речі Посполитої.

Пропонована лекція дозволяє спростувати ці та інші міфи й уявлення про торговельний розвиток Волинської землі.

 

Буде розглянуто наступні питання:

а) економіка Правобережної України в умовах загальноєвропейських економічних криз XV – XVI ст.
б) система організації торгівлі на Волині: ярмарки, торги, контракти та кредит;
в) зовнішня та внутрішня торгівля Волині: класифікація та структура;
г) купецтво Волині: від єврейської справи до шляхетської монополії.

Час і місце: 26 травня 2013 року, 15:00. Київ, вулиця Олеся Гончара, 15/3 (метро "Золоті Ворота")

Лекція відбудеться в рамках циклу лекцій "Литовська доба в українській історії: 1320-1569 роки".

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.