Спецпроект

АНОНС. Презентація книжки "Від "Волинської різанини" до акції "Вісла"

У Києві та Львові відбудуться презентації українського перекладу однієї з найвідоміших книжок, що присвячена польсько-українському конфлікту 1940-х років

Книгарня "Є" та видавництво "Дух і Літера"  запрошують на презентацію українського перекладу книжки історика Ґжеґожа Мотики "Від волинської різанини до операції  "Вісла"".

Про книжку:

Десятки тисяч убитих цивільних українців і поляків, у тому числі жінок, дітей, немічних, сотні спалених сіл і хуторів, понад півтора мільйони переселенців, які мусили назавжди попрощатися зі своєю малою вітчизною та покинути свої будинки й увесь життєвий доробок, – такий трагічний баланс цивілізаційної катастрофи на польсько-українському прикордонні в роки II Світової війни та одразу після неї.

Хронологічні межі нещадного зіткнення двох націоналізмів, українського та польського, позначені етнічною чисткою поляків Волині ("антипольською акцією"), що сягнула піку в 1943 р., і операцією "Вісла", тобто "остаточним вирішенням українського питання" на території опанованої комуністами Польщі в 1947 р.

Про причини, перебіг і наслідки цього конфлікту – найбільш дискусійної теми української та польської історіографії й найболючішої проблеми сучасних взаємин двох народів-сусідів, йдеться в пропонованій українському читачеві книзі польського історика, професора, габілітованого доктора Ґжеґожа Мотики.

Професор Ґжеґож Мотика. Фото Zaxid.net

Автор, який багато років працює в дослідних і просвітних структурах Інституту Національної Пам’яті та Інституті політичних досліджень Польської АН, є провідним фахівцем у цій галузі україністики, а його численні наукові розвідки користуються визнанням у середовищі польських і українських дослідників, водночас породжуючи своєю об’єктивністю та глибиною неприязнь у тих, хто по обидва боки кордону прагне маніпулювати історичним минулим задля досягнення політичних цілей.

Про автора:

Ґжеґож Мотика, польський історик, один з найкращих знавців польсько-української історії. Професор вІнституту політичних досліджень Польської академії наук. Викладач Ягелонського університету, член Ради польського Інституту національної пам"яті. Автор книжок присвячених польсько-української історії, м.ін. "Pany i rezuny. Współpraca AK-WiN i UPA 1945–1947", "Antypolska Akcja OUN-UPA 1943–1944. Fakty i interpretacje ", "Ukraińska partyzantka 1942–1960"," Służby Bezpieczeństwa Polski i Czechosłowacji wobec Ukraińców 1945–1989".

Зустрічі із автором, проф. Ґжеґожем Мотикою відбудуться:

у  Києві - понеділок,  27 травня, о 18:00, книгарня "Є", вул. Лисенка 3. За участі автора післямови проф. Ігоря Іллюшина, перекладача книжки Андрія Павлишина. Модератор - проф. Оля Гнатюк

у Львові - середа, 29 травня, о 18:00, книгарня "Є", пр. Свободи 7. За участі  проф. Леоніда Зашкільняка, перекладача книжки Андрія Павлишина. Модератор - політолог, культуролог Тарас Возняк

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.