Оголошено конкурс студентських робіт про визвольний рух. Премія - 3000

Оголошено конкурс студентських досліджень про визвольний рух в Україні 1920-1950 років.

До розгляду прийматимуть роботи про повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках, селянський опір колективізації, ідеологію та програми українського націоналізму в 1920-1950-х років, чільних постатей ОУН та УПА цього періоду, діяльність окремих структурних одиниць ОУН і УПА, а також повсякденне життя підпільників та повстанців.

Організатори конкурсу — Інститут суспільних досліджень, Центр досліджень визвольного руху, Центр історії державотворення України в ХХ столітті НаУКМА та Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Конкурс проводять для сприяння розвитку студентських наукових досліджень українського визвольного руху. Передбачено три премії для переможців: за найкращу роботу — 3 000 грн та дві премії по 1 000 грн, а також подарункові комплекти наукових видань із зазначеної тематики.

Заявки на участь приймають до 31 травня. Автори заявок, які отримають підтвердження на участь у конкурсі, до 15 вересня готують дослідження у вигляді наукової статті на 12-20 сторінок. До 1 жовтня конкурсна комісія  розгляне роботи та повідомить учасникам дату, місце оголошення результатів та відзначення переможців.

До конкурсної комісії входять: к. і. н. Володимир В’ятрович, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху, директор наукового центру при Національному університеті "Києво-Могилянська академія"; к. і. н. Володимир Панченко, директор Інституту суспільних досліджень; к. і. н. Олег Репан, доцент Дніпропетровського університету імені Олеся Гончара; д. і. н. Іван Патриляк, доцент Київського націонаьного університету імені Тараса Шевченка; Руслан Забілий, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Детальніше про умови конкурсу читайте на сайті ЦДВР.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.