Азаров відкрив пам'ятники татарському асу і рятівнику Януковича

Прем'єр-міністр Микола Азаров узяв участь в урочистому відкритті пам'ятників двічі Героям Радянського Союзу Георгію Береговому та Амет-хану Султану у столичному Парку Вічної Слави.

Про це повідомляє Укрінформ.

"Ці два пам'ятники відкривають Алею героїв Великої Вітчизняної війни, - сказав голова уряду. Вони стоять поруч із пам'ятником тричі Герою СРСР Івану Кожедубу. Поруч з ними будуть відкриті пам'ятники видатним танкістам, піхотинцям, партизанам, і до 70-річчя звільнення Києва від німецько-фашистських загарбників нарешті буде створена перша черга Алеї воїнської слави".

Він додав, що повністю будівництво Алеї воїнської слави буде завершено до початку 2015 року - напередодні 70-річчя Перемоги.

Планується, що на ній буде встановлено 14 бюстів учасників Великої Вітчизняної війни - двічі Героїв Радянського Союзу, які народилися, проживали чи поховані на території України, брали участь у звільненні нашої країни від фашистських загарбників.

Азаров підкреслив, що необхідно виховувати дітей і молодь на прикладах героїчних співвітчизників. Він закликав органи влади на місцях брати приклад з Києва і створювати подібні меморіали у регіонах.

Амет-хан Султан народився в Алупці у родині кримських татар. Велику Вітчизняну війну пройшов від першого до останнього дня. Здійснив понад 600 бойових вильотів, особисто збив 30 і в складі групи - 19 літаків ворога.

Двічі отримав звання героя Радянського Союзу, представлявся і втретє, але у 1956 році  підписав листа до радянського керівництва з проханням дозволити кримськотатарському народу повернутися на батьківщину. Це стало аргументом для влади утриматися від присвоєння високої відзнаки.

Кримськотатарські організації хочуть назвати іменем Амет-хана Султана аеропорт "Сімферополь", цьому опираються комуністи.

Георгій Береговий народився на Полтавщині. Льотчик-космонавт, двічі Герой Радянського Союзу. Першу Зірку Героя отримав за подвиг на фронті Другої світової війни, другу - за політ у космос (на кораблі "Союз-3" в 1968 році).

До війни працював на Єнакієвському металургійному комбінаті. В 1972-1987 роках - начальник Центру підготовки космонавтів. Депутат ВР СРСР. Віктор Янукович особисто зобов'язаний Береговому, який йому допоміг закритити судимість і вступити до КПРС.

У квітні 2011 року в Україні пишно відсвяткували 90-річчя з дня народження Берегового. Подібних за розмахом почестей не удостоювалися ані перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк, ані перший українець у космосі Павло Попович.

Дивіться також інші матеріали за темою "Монументи"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.