Спецпроект

В Осло побудують новий музей Мунка

В Осло буде побудований новий музей Едварда Мунка, який вмістить найбільше зібрання норвезького експресіоніста.

Про це пише lenta.ru.

Будівлю під назвою "Проект Лямбда" розробки іспанської студії Herreros Arquitectos буде споруджено на березі Осло-фіорду неподалік від відкритої в 2008 році будівлі опери Operahuset. Так само, як і театр, музей буде поміщений в футуристичну будівлю зі скла і бетону.

Уряд Норвегії обіцяв виділити гроші на будівництво "Проекту Лямбда", яке обійдеться місту в 1,6 мільярда крон (278 мільйонів доларів США). Будівельні роботи обіцяють закінчити до 2018 року.

Рішення про будівництво було винесено радою норвезької столиці після кількох років суперечок. Незважаючи на те, що "Проект Лямбда" виграв у конкурсі ще в 2009 році, міські парламентарі довго не могли досягти консенсусу з вартості та місцерозташуванням будівлі. Також регулярно піднімалося питання про доцільність і необхідність будівництва нового музею. Представники соціалістів погодилися затвердити проект в обмін на обіцянку поліпшити і облагородити район Тойєн, де стоїть старий музей Едварда Мунка.

Нинішній музей був споруджений після закінчення Другої світової війни на прибуток, отриманий міськими кінотеатрами. Будівля, яку було побудовано за невелику суму в непрестижному районі Осло Тойєн, і на думку експертів, не підходить для розміщення, зібрання картин художника, яке належить жителям Осло .

Експресіоніст Едвард Мунк - один з найбільш відомих художників Норвегії. Після його смерті в 1944 році у володіння Осло відійшли 1,1 тисячі картин, 3 тисячі малюнків і 18 тисяч гравюр його роботи. У 2013 році Норвегія відзначає 150-річчя з дня народження експресіоніста. Однак на думку деяких представників художньої спільноти Норвегії, країна та її столиця виявилися не готові до ювілею.

Теми

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".