Спецпроект

Музей Фрейда шукає гроші на реставрацію дивана психіатра

Музей Зігмунда Фрейда в Лондоні збирає кошти на реставрацію дивана з кабінету, де психіатр приймав пацієнтів. На відновлення реліквії необхідно 5 тисяч фунтів стерлінгів (7,7 тисячі доларів США).

Про це пише ria.ru.

Знаменитий диван є ровесником самого Фрейда, який народився в 1856 році. Його подарувала лікарю багата пацієнтка з Відня в 1890 році. У 1938 році Фрейд, рятуючись від нацистів, переїхав до Лондона і привіз з собою, як він говорив, цей "вкрай комфортний" диван. Він залишався в кабінеті Фрейда в будинку в лондонському районі Хемпстед і після смерті вченого. У будинку до 1982 року мешкала дочка психіатра Ганна, яка зберігала бібліотеку та особисті речі Фрейда, тепер там розташувався музей.

"Спадщину Фрейда важко переоцінити. Його ідеї та методи сформували сучасний світ. Багато людей приїжджають до музею зі свого роду паломництвом, і цей диван напряму асоціюється з Фрейдом", - сказав виконуючий обов'язки директора музею Доун Кемп.

За його словами, музей вже оголосив про початок збору пожертв на реставрацію дивана. Кемп сподівається, що бізнесмени і компанії не залишаться байдужими до проблеми збереження рідкісного експоната.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.