В США ЗНАЙДЕНО ЩОДЕННИК РОЗЕНБЕРГА

Уряд США повідомив, що знайшлося 400 сторінок давно утраченого щоденника Альфреда Розенберга - нацистського діяча, який відіграв центральну роль у винищенні мільйонів цивільних людей під час Другої світової війни.

Про це повідомляє "Гааретц".

За повідомленням уряду, знайдені сторінки документу проливають нове світло на обставини зустрічей Розенберга з Гітлером та іншими нацистськими лідерами, на протиріччя у вищому ешелоні влади Третього рейху і на пограбування мистецьких артефактів в окупованій Європі.

У щоденнику також є деталі про німецьку окупацію Радянського Союзу, включно з планами масового винищення євреїв та інших мешканців Східної Європи.

"Щоденник може стати важливим джерелом для істориків, яке доповнює - а в деяких випадках протирічить - відомим наразі документам", - зазначають спеціалісти Національного меморіального музею Голокосту в Вашингтоні, які на замовлення уряду США проводили попередній аналіз документу. Не повідомляється, які саме факти протирічать.

Щоденник містить спогади Розенберга з весни 1936-го до зими 1944 року.

Альфред Розенберг - нацистський ідеолог, керівник відділом зовнішніх справ гітлерівської Німецької націонал-соціалістичної робітничої партії (НСДРП).

Народився у Талліні в родині балтійських німців, навчався в Московському технічному університеті, після революційних подій 1917 року втік до Німеччини, з 1919-го член НСДРП, з 1923-го - головний редактор партійного видання "Народний оглядач" ("Фолькішер беобахтер")

Розвинув теорії про расову вищість німців та про необхідність завоювання німцями "життєвого простору" на Сході. У керівництві нацистської партії вважався фахівцем зі справ Східної Європи.

На відміну від Еріха Коха, був прихильником "м'якої політики" щодо українців - з метою використання українських ресурсів на користь Третього рейху (тобто не винищувати, а експлуатувати населення).

Вважав недоцільним існування українських політичних партій і наділення їх політичною владою. На думку Розенберґа, українці могли допускатися до участі в самоуправлінні лише на нижчому і середньому рівнях.

Розенберг відомий і тим, що за допомогою спеціально створеного відомства і підрозділу займався викраденням творів мистецтва з окупованих країн Європи.

Був засуджений за злочини проти людства на Нюрнберзькому процесі і страчений разом із іншими чільними діячами нацизму у 1946 році. Значна частина його щоденника, який використовувася обвинуваченням як доказ, зникла після суду.

Прокурора, який обвинувачував Розенберга, довго підозрювали в тому, що він нелегально переправив щоденник у Сполучені Штати. Пізніше прокурор цитував уривки зі щоденника, але дотепер документ вважався зниклим. Уряд США не пояснює, як удалося знайти щоденник.

Дивіться також:

1986: останнє інтерв'ю гауляйтера України Еріха Коха. ВІДЕО

Гітлер уживав кокаїн і купував лімузини. ФОТО

Інститут нацпам'яті видав комікс про убивство нациста. СКАНИ

Українські остарбайтери у Третьому рейху. Скільки їх було?

Віллі Вірзінґ - гестапівський ліквідатор ОУН

З могили батьків Гітлера прибрали надгробок. ФОТО

1945: Як судили нацистів у Нюрнберзі. ВІДЕО

Останній вартовий Гітлера: "Я ні про що не жалкую"

Інші матеріали за темою "Нацизм"

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.