Інститут нацпам'яті видав комікс про убивство нациста. СКАНИ

Польський Інститут національної пам'яті видав комікс про успішний замах Армії Крайової на керівника Варшавського СС Франца Кутчеру - так званого "ката Варшави".

Про це повідомляє Historia.org.pl.

Мальована історія розповідає нам реальний факт замаху польського націоналістичного підпілля на керівника поліції та СС Варшави Франца Кутчери, відповідального за масові страти мешканців окупованого міста.

Обкладинка

Бойова група Армії Крайової вистежила і застрелила Кутчеру у Варшаві у листопаді 1943 року. Під час акції були важко поранені двоє підпільників, пізніше вони померли. Через годину після акції поліція спробувала затримати авто з двома водіями бойової групи, після нетривалої погоні вони покінчили з собою, стрибнувши у Віслу.

Сторінка

Комікс має назву "Замах на Кучеру" і є першим виданням у планованій Інститутом національної пам'яті серії "Іменем Воюючої Польщі", яка розповідатиме про "найважливіші бойові акції АК часів Другої світової війни".

Комікс формату А4 має 54 сторінки.

Деталь

Як відомо, у січні 2013 року керівник Інституту національної пам'яті Польщі Лукаш Камінський спростував власні слова про обопільну причетність АК і УПА до етнічних чисток.

Тоді ж ІНП Польщі змусив одного з польських мобільних операторів відмовитися від використання реклами з образом Володимира Леніна. Камінський назвав Леніна "масовим терористом".

Дивіться також: "1986: останнє інтерв'ю "ката України" Еріха Коха. ВІДЕО"

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.