Інститут нацпам'яті видав комікс про убивство нациста. СКАНИ

Польський Інститут національної пам'яті видав комікс про успішний замах Армії Крайової на керівника Варшавського СС Франца Кутчеру - так званого "ката Варшави".

Про це повідомляє Historia.org.pl.

Мальована історія розповідає нам реальний факт замаху польського націоналістичного підпілля на керівника поліції та СС Варшави Франца Кутчери, відповідального за масові страти мешканців окупованого міста.

Обкладинка

Бойова група Армії Крайової вистежила і застрелила Кутчеру у Варшаві у листопаді 1943 року. Під час акції були важко поранені двоє підпільників, пізніше вони померли. Через годину після акції поліція спробувала затримати авто з двома водіями бойової групи, після нетривалої погоні вони покінчили з собою, стрибнувши у Віслу.

Сторінка

Комікс має назву "Замах на Кучеру" і є першим виданням у планованій Інститутом національної пам'яті серії "Іменем Воюючої Польщі", яка розповідатиме про "найважливіші бойові акції АК часів Другої світової війни".

Комікс формату А4 має 54 сторінки.

Деталь

Як відомо, у січні 2013 року керівник Інституту національної пам'яті Польщі Лукаш Камінський спростував власні слова про обопільну причетність АК і УПА до етнічних чисток.

Тоді ж ІНП Польщі змусив одного з польських мобільних операторів відмовитися від використання реклами з образом Володимира Леніна. Камінський назвав Леніна "масовим терористом".

Дивіться також: "1986: останнє інтерв'ю "ката України" Еріха Коха. ВІДЕО"

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.