У Києві - чергова лекція про середньовічну Волинь

Археолог Лариса Іванівна Виногродська проведе лекцію на тему "Укріплення та замки Волині литовського періоду за історико-археологічними даними".

У ході лекції буде розглянуто фортифікаційне мистецтво Рівненського Полісся.

Зокрема, учасники ознайомляться з давньоруськими городищами золотоординського часу, дізнаються як використовувалися ці укріплення і як будувалися нові фортифікаційні споруди в період Великого князівства Литовського й Руського (XIII-XIV ст.).

Під час заходу будуть також показані фото з археологічних досліджень замків та городищ у Луцьку, Любомилі, Холмі, Дрогобичі, Старокостянтинові, а також в селищах Губків, Вижва та ін.

Лекція відбудеться в рамках циклу лекцій "Литовська доба в українській історії: 1320-1569 роки".

Лариса Іванівна Виногродська - старший науковий співробітник Відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України; кандидат історичних наук, доцент Києво-Могилянської академії.

Дійсний член ІКОМОС (Міжнародної ради по збереженню пам’ятників та визначних пам’яток). Закінчила Київський державний художній інститут (факультет теорії та історії мистецтва).

Дивіться також інші матеріали за темою "Велике князівство Литовське"

Імена, писані по воді. Українська еміграція у Великій Британії

Першою громадою етнічних українців в Англії стали емігранти, які не доїхали до Америки. Комусь не вистачило грошей, а хтось надав перевагу пожинанню плодів британської індустріальної революції над створенням канадського аграрного прориву

Словацьке національне питання та чехословацький військовий рух в Україні у 1914-1918 роках

Словаки – давні сусіди українців. Поміж Україною та Словацькою Республікою існує спільний кордон – 97 км. Водночас, про словацьку історію та культуру в Україні мало хто знає. У більшості літератури, яка виходила на території Російської імперії, словаки вважались частиною чеського народу, який мешкає в Угорському королівстві Австро-Угорської монархії. У статистичних даних про населення України, зібраних на межі ХІХ – ХХ століть, відображена змішана інформація про чехів та словаків

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.