Спецпроект

Завтра презентують інтернет-архів Тараса Шевченка

У четвер відкриється доступ до електронного архіву документів, пов’язаних із постаттю Тараса Шевченка.

На сайті Національного музею Тараса Шевченка з’явиться доступний для вільного перегляду розділ "Віртуальний архів", де розміщені 138 оцифрованих архівних справ із фондосховищ Національного музею Тараса Шевченка.

З-поміж унікальних документів, що входять до цього архіву — метрична книга 1795 року із записом про народження майбутнього поета, екзаменаційні списки із Академії мистецтв в Санкт-Петербурзі, протоколи допитів, листування чиновників, тощо.

Реалізація проекту зайняла приблизно 1 місяць.

Для сканування унікальних раритетів використовувалася промислова специфічна технологія, яка забезпечує безпечні умови для документів, і яка включає – використання безконтактного безпечного сканера, та програмного забезпечення для обробки електронних копій.

Окрім надання інтернет-доступу усім бажаючим, в рамках проекту були також встановлені інтерактивні станції перегляду документів для відвідувачів Національного музею Тараса Шевченка.

 "Віртуальний архів Т. Шевченка" входить до переліку заходів, запланованих до святкування 200-ої річниці з дня народження Тараса Шевченка у 2014 році.

Проект здійснений за підтримки програми i3 Фонду Ріната Ахметова "Розвиток України".

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.