СОФІЮ І ЛАВРУ ЗАЛИШИЛИ У СПИСКУ СВІТОВОЇ СПАДЩИНИ

Комітет Світової спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити у списку Світової спадщини Києво-Печерську Лавру і національний заповідник "Софія Київська".

Таке рішення було прийнято на засіданні комітету в Камбоджі в рамках 37-ї сесії ЮНЕСКО, повідомляє Інтерфакс із посиланням на міністра культури Леоніда Новохатька.

"Я хотів би привітати вас і українську громадськість з тим, що на сьогоднішній день це питання знято і на найближчій сесії, і дай Боже, навіки, більше це питання ніколи підніматися не буде", - сказав міністр.

Новохатько зазначив, що під час голосування на засіданні комітету з критикою України активно виступали представники Німеччини та Швейцарії. Водночас Україну підтримали такі країни, як Росія, Японія, Алжир та ін.

Міністр підкреслив, що після сьогоднішнього голосування це питання остаточно знято з порядку денного засідань ЮНЕСКО.

Разом з тим українська делегація очікує позитивних результатів у ході голосування про можливість включення до списку Світової спадщини Херсонесу і дерев'яних церков Карпатського регіону.

Як відомо, Національному заповіднику "Софія Київська" і "Києво-Печерській Лаврі" загрожувало виключення зі списку ЮНЕСКО у зв'язку із забудовою буферних зон.

В перелік Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Україна представлена у списку Світової спадщини ЮНЕСКО шістьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, будівлею Чернівецького університету, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

У липні 2012 року на сесії комітету ЮНЕСКО було відмовлено у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини.

Дивіться також інші матеріали за темою "ЮНЕСКО"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.