Реставрують церкву, яка є №1 у списку дерев'яних храмів України (ФОТО)

Розпочалися роботи з реставрації покрівлі унікальної пам'ятки дерев'яної сакральної архітектури - церкви св. Юра в Дрогобичі. Вона збереглася ще з часів Сагайдачного, а її фрески виконані за Хмельницького.

Реставрація відбувається за кошти, зібрані громадськістю та за допомоги депутатів обласної й міської рад.

Про це повідомляє РІСУ з посиланням на ЗІК.

У Дрогобичі сподіваються, що до початку зими вдасться убезпечити храм від потрапляння води всередину і руйнування унікальних фресок.

Фото: Віктор Колдун

Ось так виглядав дерев'яний гонт, яким крита церква, ще недавно:

 

Заміна гонту - копітка робота, тому в багатьох селах церковні громади змінюють його на бляху, порушуючи автентичний вигляд, теплообмін і вентиляцію унікальних споруд.

Церква святого Юра (Георгія) у Дрогобичі - дерев'яна тридільна (тризрубна) церква кінця XV - початку XVI ст.ст.

 

Перевезена 1656 року з села Надієвого.

Фото: Matiyko.io.ua

Інтер'єр церкви розписаний фресками, виконаними під керівництвом галицького майстра другої половини XVII сторіччя Стефана Маляра.

 

Kрім релігійних композицій (Страсті Христові), має багатий декоративний орнамент переважно рослинного характеру. Рельєф різьби виноградної лози на колонках іконостасу близький до різьби на камені.

 

1678 збудовано дзвіницю. Церкву святого Юра кількаразово ремонтовано, але вона не втратила свого первісного вигляду й досі є однією з краще збережених пам'яток галицької архітектури XVII ст.

 

У переліку західноукраїнських дерев'яних церков, які Україна пропонує включити до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО, дрогобицька церква Св. Юра поставлена на перше місце як одна з найгарніших.

Нагадаємо, що за останні 20 років на Прикарпатті згоріло 19 дерев'яних церков.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".