Реставрують церкву, яка є №1 у списку дерев'яних храмів України (ФОТО)

Розпочалися роботи з реставрації покрівлі унікальної пам'ятки дерев'яної сакральної архітектури - церкви св. Юра в Дрогобичі. Вона збереглася ще з часів Сагайдачного, а її фрески виконані за Хмельницького.

Реставрація відбувається за кошти, зібрані громадськістю та за допомоги депутатів обласної й міської рад.

Про це повідомляє РІСУ з посиланням на ЗІК.

У Дрогобичі сподіваються, що до початку зими вдасться убезпечити храм від потрапляння води всередину і руйнування унікальних фресок.

Фото: Віктор Колдун

Ось так виглядав дерев'яний гонт, яким крита церква, ще недавно:

 

Заміна гонту - копітка робота, тому в багатьох селах церковні громади змінюють його на бляху, порушуючи автентичний вигляд, теплообмін і вентиляцію унікальних споруд.

Церква святого Юра (Георгія) у Дрогобичі - дерев'яна тридільна (тризрубна) церква кінця XV - початку XVI ст.ст.

 

Перевезена 1656 року з села Надієвого.

Фото: Matiyko.io.ua

Інтер'єр церкви розписаний фресками, виконаними під керівництвом галицького майстра другої половини XVII сторіччя Стефана Маляра.

 

Kрім релігійних композицій (Страсті Христові), має багатий декоративний орнамент переважно рослинного характеру. Рельєф різьби виноградної лози на колонках іконостасу близький до різьби на камені.

 

1678 збудовано дзвіницю. Церкву святого Юра кількаразово ремонтовано, але вона не втратила свого первісного вигляду й досі є однією з краще збережених пам'яток галицької архітектури XVII ст.

 

У переліку західноукраїнських дерев'яних церков, які Україна пропонує включити до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО, дрогобицька церква Св. Юра поставлена на перше місце як одна з найгарніших.

Нагадаємо, що за останні 20 років на Прикарпатті згоріло 19 дерев'яних церков.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.