Спецпроект

Будинок-музей Цвєтаєвої відкрився після реставрації

У підмосковному Королеві (Болшево) відкрився меморіальний будинок-музей Марини Цвєтаєвої, що знаходився на ремонті близько року.

Про це пише facenews.ua.

Реставрацію будинку-музею було розпочато в серпні 2012 року. З муніципального та обласного бюджетів на ці роботи було виділено 31 мільйон рублів.

Також було заново облаштовано сквер, де гуляла поетеса. "Зовсім недавно все облаштували - викорчували сухі дерева, виклали доріжки, поставили лавочки", - розповіла місцева мешканка, зазначивши, що ще нещодавно тут була занедбана територія.

У березня 2013 року підмосковна влада на вимогу мешканців зменшила поверховість висотного будинку, який будували по сусідству зі сквером Цвєтаєвої - з 22 до 17 поверхів.

Марина Цвєтаєва жила в Королеві (на дачі НКВС у Болшево) п'ять місяців - з червня по листопад 1939 року відразу після повернення з еміграції. У цей період було заарештовано її чоловіка, Сергія Ефрона і дочку Аріадну, після чого поетеса з'їхала з дачі. З початком Другої Світової війни Цвєтаєва поїхала з сином Георгієм в евакуацію і 31 серпня 1941 покінчила з собою. У передсмертній записці синові Цвєтаєва попросила вибачення за свій вчинок, пояснивши, що "важко хвора", "потрапила в глухий кут" і "більше не могла жити".

Теми

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.