Спецпроект

Німці хочуть назад "трофейні цінності". Росія: "ми заплатили кров'ю"

Канцлер Німеччини Ангела Меркель відмовилася взяти участь у відкритті виставки в Ермітажі "Бронзова доба. Європа без кордонів", яку повинна була відкрити разом із президентом Росії Владіміром Путіним.

Меркель вилетіла до Берліну раніше запланованого, з посиланням на речника голови німецького уряду повідомляє Deutsche Welle.

Зустріч була скасована з ініціативи німецької сторони, оскільки всупереч плану на церемонії відкриття виставки не була передбачена промова Меркель, у якій канцлер Німеччини збиралася торкнутися теми "трофейних цінностей".

До цих цінностей належить і Еберсвальдський скарб - найбільше зібрання золотих виробів Бронзової доби, яке було вивезене радянськими солдатами з Німеччини після закінчення Другої світової війни.

ФРН, посилаючись на міжнародне право, наполягає на поверненні колекції. У свою чергу, Росія заявляє, що вона "заплатила за неї кров'ю своїх солдатів".

Як відомо, у вересні 2012 року Німеччина відмовилася виплачувати Греції компенсацію за збитки, завдані під час Другої світової війни.

У лютому 2012 року Міжнародний суд ООН у Гаазі постановив, що Німеччина не зобов'язана платити компенсації родичам убитих нацистами цивільних громадян.

У жовтні 2010-го Німеччина завершила виплату репарацій за Першу світову війну, передбачених Версальським мирним договором 1919 року.

Дивіться також інші матеріали за темою "Друга світова війна"

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.