НІМЕЧЧИНА ВІДМОВИЛАСЯ ПЛАТИТИ ГРЕЦІЇ ЗА ДРУГУ СВІТОВУ

Міністерство зовнішніх справ Німеччини заявило, що німецький уряд вирішив - питання відшкодувань не обговорюється. Греція залишиться без виплат.

Про це повідомляє "Ґазета Виборча" з посиланням на агенцію "Франс пресс".

"Для нас дискусія на цю тему завершена, - додав речник МЗС. - Я не знаю про проведення між Берліном та Афінами будь-яких переговорів із цього приводу".

Минулого тижня міністерство фінансів Греції оголосило про створення робочої групи, яка займеться пошуком архівних документів, котрі обґрунтують вимоги фінансової компенсації від Німеччини за знищення під час Другої світової війни.

Раніше грецьке МЗС заявляло, що ніколи не відмовлялося від німецьких репарацій. Проте претензії до Берліну будуть висунуті "у свій час і після солідної підготовки".

Як відомо, у вересні цього року заступник міністра фінансів Греції повідомив, що грецький Мінфін має намір вимагати виплати репарацій від Німеччини через збитки, завдані країні під час Другої світової війни.

Конституційний суд Німеччини ухвалив в березні 2006 року, що країна не повинна виплачувати компенсацію особам про відшкодування збитків за військові злочини, скоєні під час Другої світової війни.

У 2010-му німецьке МЗС наголошувало, що Німеччина виплатила 74 мільйонів доларів грецьким жертвам нацистських злочинів за договором 1960 року - на додаток до коштів, що виплачуються жертвам примусової праці часів Третього Рейху.

Крім цього, німецька влада звертає увагу на надану в рамках програми інтеграції Греції до ЄС допомогу, яка оцінюється у 16 млрд євро.

В лютому цього року Міжнародний суд у Гаазі дозволив Німеччині не платити родичам людей, убитих під час Другої світової війни.

В жовтні 2010-го Німеччина завершила виплату репарацій, передбачених Версальським договором 1919 року після Першої світової війни.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.