Спецпроект

Херсонес теж став Світовою спадщиною ЮНЕСКО

До списку Світової спадщини Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) внесено ще одну українську номінацію - Херсонес Таврійський. Рішення Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО щодо включення Херсонеса Таврійського було одностайним.

Про це повідомляє УП з посиланням на міністра культури Леоніда Новохатька.

Як повідомлялося, раніше дерев'яні церкви Карпат також були внесені до цього списку. Таким чином з сьогоднішнього дня до списку Світової спадщини ЮНЕСКО входить вісім українських об'єктів (київські Лавру і Софії часто рахують як один об'єкт).

Городище давньогрецької колонії Херсонес Таврійський у нинішньому Севастополі має кілька заповідних ділянок - античне місто і його сільськогосподарської округи.

Херсонеське городище - єдиний у Північному Причорномор'ї цілісно збережений зразок античного міста, яке існувало з V століття до н.е. до XIV століття н.е. Тут збереглися залишки міського планування вулиць, житлових, господарських та культурних споруд.

Літопис свідчить, що на початку Х-го сторіччя київський князь Володимир Великий своїм військом суттєво допоміг візантійському імператорові Василю II. В обмін на допомогу візантієць пообіцяв киянину руку принцеси Анни.

 На перших зразках гривні (1992 рік) було зображено саме Херсонес - як місце в Криму, звідки почалася історія русько-української спільноти. На жаль, на сучасних банкнотах в одну гривню Крим змінили на Київ. Колаж: УТ

Імператор спробував не виконати обіцянку, й тоді Володимир узяв в облогу й захопив Херсонес (у давньоруських літописах - Корсунь). Довелося Анні їхати до Криму. Перед шлюбом Володимир охрестився. За легендою, обряд хрещення й вінчання пройшов саме в Херсонесі.

В перелік Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

До голосування по Херсонесу Україна була представлена у списку Світової спадщини ЮНЕСКО сімома об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, будівлею Чернівецького університету, дерев'яними церквами східного обряду в українських і польських Карпатах, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

У липні 2012 року на сесії комітету ЮНЕСКО було відмовлено у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.