Спецпроект

Данці дослідили свої найбільш відвідувані музеї

До списку найбільш відвідуваних музеїв Данії увійшли Музей мистецтв у Кьоге, музей сучасного мистецтва Louisiana, художній музей міста Скаген і Орхуський музей ARoS.

Про це пише donbass.ua.

Зокрема, Музей мистецтв у місті Кьоге (Køge) привернув увагу туристів завдяки циклам виставок вуличного мистецтва і різним лекціям, дискусіям і семінарам.

Музей Louisiana, розташований в 35 кілометрах на північ від Копенгагена, отримав значний приріст числа відвідувачів завдяки збільшенню годин роботи до 22.00 у будні дні. Крім того, тут проходять масштабні виставки, включаючи експозицію робіт Пікассо, яка стала однією з найбільших пам'яток музею в 2011 році.

Художній музей Grenen Kunstmuseum міста Скаген (Skagen), що розташований на самій півночі країни, був відкритий в 1908 році і зараз його колекція налічує майже 2000 полотен. Особливу увагу відвідувачів залучили літні та зимові виставки, а також заходи для дітей.

А Орхуський музей ARoS отримав додаткове число туристів завдяки відкриттю на даху унікальної 150-метрової панорами "Веселка" (Your Rainbow Panorama) відомого дансько-ісландського художника Олафура Еліассона (Olafur Eliasson).

Теми

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.