НА ДОНБАСІ ВУЛИЦЮ БІЛЬШОВИКА ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ НА БАТЬКА БІЗНЕСМЕНА

У Горлівці (Донецька область) вирішили перейменувати вулицю на честь Нагапета Саркісяна, батька близького до нардепа Юрія Іванющенка бізнесмена - Армена Саркісяна.

Рішення про перейменування вулиці революціонера-більшовика Клокова було прийнято 25 червня, повідомляє УП з посиланням на Gorlovka.ua.

На сесії міськради начальник управління містобудування Марина Кисельова повідомила, що з цього питання відбулися громадські слухання за участю місцевих жителів, які подавали клопотання про перейменування вулиці.

При цьому вона зазначила, що на цій вулиці стоять лише шість будинків - і їх мешканці згодні понести фінансові витрати, які виникнуть у зв'язку з перейменуванням.

Кисельова також зачитала клопотання мешканців, у якому написано, що Саркісян зробив багато для територіальної громади, зокрема, допомагав з вирішенням питання про ремонт каналізаційної мережі, благоустроєм прибудинкових територій, а також постійно за власні кошти поліпшував дорожнє покриття на вулиці, брав активну участь у роботі селищного комітету".

І.Клоков, на честь якого була названа вулиця в радянські часи - член більшовицького крила Російської соціал-демократичної робітничої партії, учасник Горлівської ради робітничих депутатів під час Лютневої революції 1917 року.

Нагапет Саркісян, за даними горлівських журналістів - батько Армена Саркісяна, відомого в Горлівці бізнесмена, в активах у якого коктейль-хол "Зефір", ресторан "Гостинний двір", Червоноармійський машинобудівний завод.

Крім цього, Саркісян активно вкладає кошти на підтримку спортсменів, будучи віце-президентом Донецької обласної й Горлівської міської федерації боксу. Також він розширює свої медіа-активи: до створеного на його кошти інтернет-сайту "Горлівська правда", додався ще один інтернет-ресурс - сайт міста Горлівки 06242.

Низка інтернет-ЗМІ вказує на його близькі стосунки Саркісяна з народним депутатом Юрієм Іванющенком.

Раніше у 2011 році в Зугресі (Донеччина), який адміністративно підпорядкований Харцизьку, було перейменовано вулицю на честь екс-міністра фінансів Федора Ярошенка, який народився у Харцизьку.

У серпні 2011 року Луцька міськрада перейменувала вулицю Лазо на вулицю Юлії Тимошенко, однак міський голова Луцька ветував це рішення. Зрештою вулиця Лазо отримала ім'я Георгія Гонгадзе.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Йозеф Мислівечек та Максим Березовський: чех та українець, які підкорили музичну Італію

Долі цих двох блискучих композиторів перетнулися у щасливий для обох, сповнений надій і планів момент життя. Сталося це рівно 250 років тому – 15 травня 1771 року. Цього дня Йозеф Мислівечек та Максим Березовський складали іспит в Болонській філармонічній академії.

“На рівні держави схаменулися вшановувати Праведників коли майже нікого не лишилося”

14 травня вперше в історії незалежної України буде відзначати День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. У світі таких людей називають Праведниками, а держава Ізраїль та Меморіальний комплекс історії Голокосту Яд Вашем нагороджують їх почесним званням Праведник народів Світу. 2659 людей, які проживали на території сучасної України, визнано Праведниками народів Світу, проте на сьогодні в живих залишилося менш як 17 героїв

Місія "Незалежність"

Після повернення із Закарпаття до Кракова, де 1–4 квітня 1941 року вже відбувся ІІ Великий збір ОУН(б), Кук отримав від Проводу нове завдання. Тепер він мав готувати спеціальні мобільні політичні відділи українських націоналістів (похідні групи), щоб створити самоуправління й розбудувати мережу Організації в Україні. Для цього Кук організував і очолив Центральний штаб похідних груп революційної ОУН

Павло Судоплатов проти Євгена Ляховича

За рік до того, як старший лейтенант держбезпеки Павло Судоплатов убив у Роттердамі керівника ОУН Євгена Коновальця, він завів справу на Євгена Ляховича, про якого в одному з документів зазначено: «Вважається одним із найкращих дипломатів і розвідників серед націоналістів». Розсекречені матеріали цієї справи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу зрозуміти, чому у 1930-ті роки органи ДПУ так зацікавилися Євгеном Ляховичем, як йому вдалося привернути увагу урядових кіл Великої Британії до українського питання і чому рішення про його подальшу розробку у 1959 році приймала колегія КДБ при Раді Міністрів СРСР