Спецпроект

Луцька міськрада назвала вулицю на честь Юлії Тимошенко

Луцька міська рада сьогодні перейменувала одразу 27 вулиць. Одну з них - на честь опозиційного політика Юлії Тимошенко.

Про це повідомляє ЗІК.

Перейменувати луцьку вулицю Лазо на Юлії Тимошенко запропонував представник депутатської групи "Місто майбутнього" Олександр Пиза.

У відповідь голова комісії із упорядкування назв вулиць, заступник голови фракції "Батьківщина" Сергій Григоренко зазначив, що відповідно до статуту територіальної громади Луцька вулиці можна називати тільки іменами померлих.

Але депутат із фракції партїї "Батьківщина" Андрій Осіпов нагадав, що міськрада хоче не увіковічнити пам’ять Тимошенко, а "підтримати політика, який перебуває під політичними репресіями".

Представник партії "За Україну", екс-мер Луцька Богдан Шиба додав, що в цій ситуації міськрада закон не порушує. Адже Статут – це документ внутрішнього розпорядку життя громади. "А зараз маємо надзвичайну ситуацію, і цей крок буде виявом політичної позиції", - заявив Шиба.

2001: Перший арешт Юлії Тимошенко (ВІДЕО)

"За" перейменування вулиці Лазо на вулицю Тимошенко з другого разу проголосували 26 депутатів - мінімально потрібна для прийняття рішення Луцької міськради кількість голосів.

Після цього за перейменування луцьких вулиць проголосували ще раз "списком" - за було 28 депутатів.

Перелік вулиць, які змінили назву:

  • вул. Лазо – вул. Юлії Тимошенко
  • вул. Бабушкіна – вул. Шпитальна
  • вул. Горького – вул. П’ятницька гірка
  • вул. Доватора – вул. Християнська
  • вул. Кірова – вул. Петра Болбочана
  • вул. Колгоспна – вул. Садова
  • пров. Колгоспний – пров. Садовий
  • вул. Котовського – вул. Холодноярська
  • вул. Краснодонців – вул. Князів Острозьких
  • вул. Куйбишева – вул. Олексія Шума
  • вул. Невського – вул. Цукрова
  • вул. Олега Кошового – вул. Балка
  • вул. Орджонікідзе – вул. Митрополита Андрея Шептицького
  • вул. Пролетарська – вул. Рогова
  • вул. Радгоспна – вул. Григорія Гуляницького
  • вул. Свердлова – вул. Покальчуків
  • вул. Тухачевського – вул. Андрія Марцинюка
  • вул. Тюленіна – вул. Петра Могили
  • вул. Уляни Громової – вул. Йосафата Кунцевича
  • вул. Фрунзе – вул. Степана Кривенького
  • вул. Щорса – вул. Олександра Богачука
  • вул. Чкалова – вул. Івана Кожедуба
  • вул. Баумана – вул. Петра Маха
  • вул. Пархоменко – вул. Яблунева
  • вул. Радіщева – вул. Срібна
  • вул. Земнухова – вул. Князів Ружинських
  • вул. Панфілова – вул. Архітектора Метельницького

Загалом роботи, пов’язані з перейменуванням, обійдуться луцькому бюджету у 84 тисячі гривень. Сергій Григоренко пропонує, щоб рішення про перейменування вулиць набрало чинності від 1 лютого наступного року.

Нагадаємо, що у грудні 2010 року голова постійної комісії з питань культури і туризму Київради Олександр Бригинець заявив, що в Києві перейменують майже 200 вулиць - зокрема, вулиця Мате Залки на Оболоні стане вулицею Романа Шухевича.

Тим часом Харківська міська топонімічна комісія, очолювана мером міста Геннадієм Кернесом, відмовилася перейменовувати вулиці, названі на честь більшовицьких діячів.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.