Спецпроект

Луцька міськрада назвала вулицю на честь Юлії Тимошенко

Луцька міська рада сьогодні перейменувала одразу 27 вулиць. Одну з них - на честь опозиційного політика Юлії Тимошенко.

Про це повідомляє ЗІК.

Перейменувати луцьку вулицю Лазо на Юлії Тимошенко запропонував представник депутатської групи "Місто майбутнього" Олександр Пиза.

У відповідь голова комісії із упорядкування назв вулиць, заступник голови фракції "Батьківщина" Сергій Григоренко зазначив, що відповідно до статуту територіальної громади Луцька вулиці можна називати тільки іменами померлих.

Але депутат із фракції партїї "Батьківщина" Андрій Осіпов нагадав, що міськрада хоче не увіковічнити пам’ять Тимошенко, а "підтримати політика, який перебуває під політичними репресіями".

Представник партії "За Україну", екс-мер Луцька Богдан Шиба додав, що в цій ситуації міськрада закон не порушує. Адже Статут – це документ внутрішнього розпорядку життя громади. "А зараз маємо надзвичайну ситуацію, і цей крок буде виявом політичної позиції", - заявив Шиба.

2001: Перший арешт Юлії Тимошенко (ВІДЕО)

"За" перейменування вулиці Лазо на вулицю Тимошенко з другого разу проголосували 26 депутатів - мінімально потрібна для прийняття рішення Луцької міськради кількість голосів.

Після цього за перейменування луцьких вулиць проголосували ще раз "списком" - за було 28 депутатів.

Перелік вулиць, які змінили назву:

  • вул. Лазо – вул. Юлії Тимошенко
  • вул. Бабушкіна – вул. Шпитальна
  • вул. Горького – вул. П’ятницька гірка
  • вул. Доватора – вул. Християнська
  • вул. Кірова – вул. Петра Болбочана
  • вул. Колгоспна – вул. Садова
  • пров. Колгоспний – пров. Садовий
  • вул. Котовського – вул. Холодноярська
  • вул. Краснодонців – вул. Князів Острозьких
  • вул. Куйбишева – вул. Олексія Шума
  • вул. Невського – вул. Цукрова
  • вул. Олега Кошового – вул. Балка
  • вул. Орджонікідзе – вул. Митрополита Андрея Шептицького
  • вул. Пролетарська – вул. Рогова
  • вул. Радгоспна – вул. Григорія Гуляницького
  • вул. Свердлова – вул. Покальчуків
  • вул. Тухачевського – вул. Андрія Марцинюка
  • вул. Тюленіна – вул. Петра Могили
  • вул. Уляни Громової – вул. Йосафата Кунцевича
  • вул. Фрунзе – вул. Степана Кривенького
  • вул. Щорса – вул. Олександра Богачука
  • вул. Чкалова – вул. Івана Кожедуба
  • вул. Баумана – вул. Петра Маха
  • вул. Пархоменко – вул. Яблунева
  • вул. Радіщева – вул. Срібна
  • вул. Земнухова – вул. Князів Ружинських
  • вул. Панфілова – вул. Архітектора Метельницького

Загалом роботи, пов’язані з перейменуванням, обійдуться луцькому бюджету у 84 тисячі гривень. Сергій Григоренко пропонує, щоб рішення про перейменування вулиць набрало чинності від 1 лютого наступного року.

Нагадаємо, що у грудні 2010 року голова постійної комісії з питань культури і туризму Київради Олександр Бригинець заявив, що в Києві перейменують майже 200 вулиць - зокрема, вулиця Мате Залки на Оболоні стане вулицею Романа Шухевича.

Тим часом Харківська міська топонімічна комісія, очолювана мером міста Геннадієм Кернесом, відмовилася перейменовувати вулиці, названі на честь більшовицьких діячів.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".