Спецпроект

Під Луцьком відкрили пам'ятник українцям, убитим у 1943 році. ФОТО

У селі Вікторяни (Луцький район Волинської області) відкрили пам’ятник загиблим односельчанам, яких спалили у 1943 році під час Волинської трагедії. На пам'ятнику не звинувачують поляків, котрі могли бути причетними до знищення села.

Про це повідомляє "Під прицілом".

"В часи війни за участі німців в селі почалися постійні грабежі на напади на мешканців, - зазначають волинські журналісти. - Відтак, у двадцятих числах червня 1943 року невідомі особи спалили сусіднє село Дідовець".

За повідомленням видання, на тому хуторі жили сім’ї польської національності. Ніхто із мешканців хутору не постраждав - таким чином, їх просто налякали, аби вони покинули українську територію. Однак поляків такий учинок обурив.

"Підозрюючи у злочині вікторянців, вони [поляки] звернулися до німецької жандармерії у Луцьку з проханням розібратися, - пише видання. - Таким чином, німці спалили будинки у селі і вбили кількох мирних жителів. Після цього, дорогою до Луцька їх обстріляли невідомі. Місцеві мешканці розповідають, що гітлерівців було убито, проте фактів, які б це підтверджували, немає".

23 червня до села Вікторяни увірвалася каральна експедиція німців, які повністю спалили село. Відтак згоріли всі 33 хати та 29 мирних мешканців.

Жителі Вікторян припускають, що їхнє село того зловісного літнього дня могли спалити саме поляки, які напряму підкорялися німецькому командуванню.

Показово, що на пам'ятнику немає напису, який би звинувачував поляків. Ось це справжнє примирення

Сьогодні у селі проживає близько 45 людей, більшість із яких пенсіонери.

Монумент відкрито біля пам'ятника вікторянцям, загиблим на фронтах Другої світової

Місцеві мешканці не забувають своєї історії, а тому встановили пам’ятник жителям села Вікторяни, спаленим 23 червня 1943 року. На монументі - перелік імен усіх загиблих.

"Нас було 9 душ, мама нас ховала. Коли вбили батька, мама зомліла. Ми були такі налякані, не знали, що робити, вже почали оплакувати маму, а не загиблого батька. Все спалили, одна тільки бляха лежала, їсти нема що, вдіти нема…", - розповідає очевидиця тих подій Ірина Веремчук.

Всі фото: p-p.com.ua

Варто зауважити, що місцева влада не брала участі у фінансуванні встановлення пам’ятнику. Цим займався виходець Вікторян - депутат Луцької районної ради Вадим Веремчук. Саме його рідня опинилась у числі загиблих 23 червня 1943 року.

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам. Тоді ж українські політичні і громадські діячі попросили вибачення у поляків.

Керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку переклав провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, назвавши трагедію "різаниною" і "геноцидом".

У червні 2011 року планувалося, що президенти Янукович і Коморовський спільно візьмуть участь у відкритті меморіальних комплексів у Волинській області (убитим полякам) та Люблінському воєводстві (убитим українцям). Цього досі не відбулося.

Дивіться також інші матеріали за темою "Волинська трагедія"

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.

Український патріот й авантюрист Джейкоб Макогін – князь Леон Богун Мазепа Розумовський

Він видавав себе за відставного полковника Корпусу морської піхоти США і нащадка українського гетьмана Кирила Розумовського, купував вілли і квартири в Італії та Швейцарії, на власному автомобілі разом із ефектною і заможною дружиною-американкою об’їздив пів Європи, багато жертвував на підтримку українського національно-визвольного руху і привернення уваги в світі до українського питання. При цьому культивував ореол загадковості і таємничості навколо своєї персони серед оточення, через що його нерідко вважали чи то американським, чи то англійським, чи якимось іншим шпигуном.

Харківська епопея Павла Шандрука

Постать українського військового, генерал-хорунжого армії УНР Павла Шандрука доволі відома. Герой Української революції та вересневої кампанії 1939 року. Генерал-полковник в еміграції та командувач Української Національної Армії. У 1965 році польський еміграційний уряд нагородив Шандрука вищим військовим відзначенням – срібним орденом "Віртуті Мілітарі". Перелік звитяг цієї непересічної постаті можна ще довго продовжувати. Та чи все нам відомо про його ранню біографію? У пропонованому Вам матеріалі розповідається про харківський період та службу в поліції, ймовірно, того самого Павла Шандрука.