Спецпроект

Янукович і Коморовський спільно вшанують жертв Волинської трагедії

30 серпня президенти Польщі та України спільно віддадуть шану польським і українським жертвам Волинської трагедії у селі Острівки (Волинська область) та селі Сагринь (Люблінське воєводство).

Про це з посиланням на власні джерела повідомило Польське радіо.

30 серпня 2011 року в обох цих місцевостях Віктор Янукович та Броніслав Коморовський спільно візьмуть участь у відкритті меморіальних комплексів.

30 серпня 1943 року у селі Острівки повстанці УПА вбили 521 поляка [дані з польської вікіпедії - ІП], в тому числі - жінок та дітей. Солдати Армії Крайової, у свою чергу, 10 березня 1944 року напали на село Сагринь, убиваючи його українських мешканців і палячи їхні хати. За даними Польського радіо, від рук польських партизанів загинуло від 200 до 800 українців, в тому числі - жінки та діти.

Про вшанування вбитих українців та поляків сторони домовилися під час офіційного візиту президента України до Польщі у лютому цього року - тоді Віктор Янукович зізнався у своєму польському корінні і висловив готовність продовжувати історичне примирення між двома народами за формулою "Пробачаємо і просимо вибачення" [офіційно цей процес щодо взаємної різанини на Волині розпочали у 2003 році Кучма і Кваснєвський - "Історична Правда"].

Деталі врочистостей було узгоджено під час останньої розмови польського і українського президентів на саміті країн Центральної Європи 27 травня 2011 року.

Нагадаємо, що 27 травня польський Сейм мав розглядати ухвалу з засудженням Волинської трагедії як українського "злочину з ознаками геноциду", але це питання було перенесене на невизначений термін.

У 2006 році президенти України та Польщі Віктор Ющенко і Лех Качинський відкрили у селі Павлокома (Підкарпатське воєводство Польщі) пам'ятник 366 українцям, які загинули від рук Армії Крайової у березні 1945 року. Поруч відкрили хрест польським мешканцям Павлокоми, убитим українцями того ж року.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".