Спецпроект

Музей контрабанди відкрився в Одесі. ФОТО

Музей контрабанди, творцем якого став місцевий краєзнавець Олександр Отдєльнов, має статус приватного і розташовується в 4-х залах підвалу дорадянської споруди.

Про це повідомляє Телеграф.

"Я не був співробітником ні митниці, ні спецслужб, але, як будь-яка людина, що народилася в Одесі, можу сказати, що в нашому місті тема контрабанди була завжди поруч, - зазначив Отдєльнов. - Ця тема дуже ємна, цікава. Вона насправді містить дуже багато цікавих історій, легенд, чуток".

У музеї наразі представлено 150 експонатів, що відображають історію контрабанди з часів заснування Одеси до сьогоднішнього дня.

Останній експонат - копія автомобільних дверей зі схованкою для $1,8 млн, вилучених на українсько-молдовському кордоні митниками та прикордонниками всього 15 днів тому.

 Фото: dumskaya.net

У ході півгодинної - небезкоштовної - екскурсії відвідувачі мають можливість почути докладну історію про кожен експонат, розповідає "Думская".

 Вхід

"Один із старих і досить юморних прикладів контрабанди стався в 1840-х роках. Граф Воронцов посперечався зі своїм другом купцем Топоровим на 100 тисяч рублів про те, що той не зможе вивезти за одну із застав порто-франко [Одеса була безмитним містом, свого роду вільною економічною зоною в Російській імперії з 1819 по 1859 рр. - ІП] контрабанди на 10 тисяч рублів.

Наступного ранку Топоров приїжджає на заставу, піддається огляду, аж до рубання стін карети і перевірки вух коней, але все марно. З ним був пудель, який виявився звичайною стриженою дворнягою, обмотаною діамантами, а зверху одягненою в овечу шкуру", - розповів краєзнавець.

 

Коштовності, за словами Отдєльнова, часто провозили в пустотілих тростинах, підборах і валізах з подвійним дном, а от контейнером для перевезення наркотиків служили тропічні фрукти, м'які іграшки, пояси, протигази і пачки з пральним порошком.

 

Класичний спосіб провезення цигарок - порожнини в автомобільних дверях, бензобаки, запасні шини або сидіння.

 

Якщо в царській Росії популярністю користувався такий дефіцитний товар як французькі парфуми, порцеляна, шовк, спеції та чай, то в радянські часи увага контрабандистів переключилася на касети, консервовані ананаси, іноземні журнали, жіночі колготки, дивовижні на той час презервативи та фломастери.

За ввезення такого товару можна було заробити від 3 до 11 років радянської тюрми.

 

"Наприклад, за мішок газових хустинок можна було купити машину, а за п'ять мотків мохерових ниток давали п'ять років в'язниці, - зазначив екскурсовод. - Цікаво провозили касети - стрічку спочатку намотували на моток від ниток, а зверху маскували власне нитками".

 

Втім, велика частина колекції - всього лише муляжі, оскільки справжні служать матеріалами кримінальних справ.

За словами Отдєльнова, експозиція музею буде оновлюватися постійно.

Дивіться також інші матеріали за темами "Митниця" і "Одеса"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".