Спецпроект

Музей контрабанди відкрився в Одесі. ФОТО

Музей контрабанди, творцем якого став місцевий краєзнавець Олександр Отдєльнов, має статус приватного і розташовується в 4-х залах підвалу дорадянської споруди.

Про це повідомляє Телеграф.

"Я не був співробітником ні митниці, ні спецслужб, але, як будь-яка людина, що народилася в Одесі, можу сказати, що в нашому місті тема контрабанди була завжди поруч, - зазначив Отдєльнов. - Ця тема дуже ємна, цікава. Вона насправді містить дуже багато цікавих історій, легенд, чуток".

У музеї наразі представлено 150 експонатів, що відображають історію контрабанди з часів заснування Одеси до сьогоднішнього дня.

Останній експонат - копія автомобільних дверей зі схованкою для $1,8 млн, вилучених на українсько-молдовському кордоні митниками та прикордонниками всього 15 днів тому.

 Фото: dumskaya.net

У ході півгодинної - небезкоштовної - екскурсії відвідувачі мають можливість почути докладну історію про кожен експонат, розповідає "Думская".

 Вхід

"Один із старих і досить юморних прикладів контрабанди стався в 1840-х роках. Граф Воронцов посперечався зі своїм другом купцем Топоровим на 100 тисяч рублів про те, що той не зможе вивезти за одну із застав порто-франко [Одеса була безмитним містом, свого роду вільною економічною зоною в Російській імперії з 1819 по 1859 рр. - ІП] контрабанди на 10 тисяч рублів.

Наступного ранку Топоров приїжджає на заставу, піддається огляду, аж до рубання стін карети і перевірки вух коней, але все марно. З ним був пудель, який виявився звичайною стриженою дворнягою, обмотаною діамантами, а зверху одягненою в овечу шкуру", - розповів краєзнавець.

 

Коштовності, за словами Отдєльнова, часто провозили в пустотілих тростинах, підборах і валізах з подвійним дном, а от контейнером для перевезення наркотиків служили тропічні фрукти, м'які іграшки, пояси, протигази і пачки з пральним порошком.

 

Класичний спосіб провезення цигарок - порожнини в автомобільних дверях, бензобаки, запасні шини або сидіння.

 

Якщо в царській Росії популярністю користувався такий дефіцитний товар як французькі парфуми, порцеляна, шовк, спеції та чай, то в радянські часи увага контрабандистів переключилася на касети, консервовані ананаси, іноземні журнали, жіночі колготки, дивовижні на той час презервативи та фломастери.

За ввезення такого товару можна було заробити від 3 до 11 років радянської тюрми.

 

"Наприклад, за мішок газових хустинок можна було купити машину, а за п'ять мотків мохерових ниток давали п'ять років в'язниці, - зазначив екскурсовод. - Цікаво провозили касети - стрічку спочатку намотували на моток від ниток, а зверху маскували власне нитками".

 

Втім, велика частина колекції - всього лише муляжі, оскільки справжні служать матеріалами кримінальних справ.

За словами Отдєльнова, експозиція музею буде оновлюватися постійно.

Дивіться також інші матеріали за темами "Митниця" і "Одеса"

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.