Помер останній носій лівської мови - однієї з мов Латвії

У неділю у віці 103 років померла мешканка Латвії Грізелда Крістінь, яка була останнім носієм лівської мови.

Про це повідомляє Delfi із посиланням на портал Livones.net.

Крістінь (1910-2013) є представницею лівського роду Бертхолдсів, який залишався хранителем живої лівської мови.

У 1944 році Крістінь вирушила в еміграцію і більшу частину життя провела в Канаді. Вона брала участь у складанні підручника лівської мови Līvõ kēļ.

Ліви - угро-фінський народ, який у давнину заселяв територію сучасної Латвії до приходу балтійських народів. Найближча споріднена до лівської мови - естонська.

Лівський національний гімн "Моя вітчизно". Ось як звучить мова

У період з 2004 по 2009 рік померли майже всі жителі Латвії, для яких лівська була рідною. При цьому в країні залишається близько 15 нащадків лівів, які вільно володіють цією мовою.

Дивіться також інші матеріали за темою "Мова"

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".