Знайшли українську фонограму фільму "За двома зайцями"

Фільм Віктора Іванова "За двома зайцями", знятий на київській кіностудії Олександра Довженка в 1961 році, знову буде озвучено українською.

Оригінальну фонограму легендарної картини вдалося знайти в Маріупольському фільмофонді, повідомляє "Дзеркало тижня".

Спочатку режисер Віктор Іванов знімав свій фільм українською - бо картина планувалася для показу на території тільки Української РСР. Згодом, коли фільм став надпопулярним, він був частково переозвучений цими ж акторами російською і виставлений у всесоюзний прокат.

З того часу і досі картина демонструвалася на ТБ виключно в останній - російськомовній - версії.

Як повідомив ZN.ua Іван Козленко (заступник генерального директора Національного центру Олександра Довженка), реставраторам центру вдалося знайти українську фонограму легендарної картини не в Києві, а в Маріупольському фільмофонді.

За словами Козленка, в Маріуполі є великі "поклади" цікавого кіноретро. Там, наприклад, зберігалося більше 50 картин Одеської студії, яких немає навіть у центральному фільмофонді в Києві. І саме зараз триває процес передачі багатьох фільму Центру Довженка.

Що ж до фільму Віктора Іванова, то відреставрована українська звукова доріжка комедії "За двома зайцями" поверне глядачеві живі справжні голоси великих акторів, які працювали в Києві. Це Олег Борисов, Нонна Копержинська, Маргарита Криницина, Микола Яковченко, Наталя Наум.

Таким чином, на думку Козленко, буде відновлена ​​історична справедливість. Адже п'єса Михайла Старицького, за мотивами якої знято фільм, була написана українською мовою. Праоснова цієї п'єси - твір Івана Нечуя-Левицького "На Кожум'яках" - теж українською.

Фільм знімався у Києві, на Андріївському узвозі. Нев'януча популярність стрічки стала приводом для скульптурної композиції Проні Прокопівни та Свирида Голохвастова біля Андріївської церкви.

За словами Івана Козленка, офіційна презентація україномовної версії фільму "За двома зайцями" відбудеться восени на київському міжнародному фестивалі "Молодість".

У планах Центру Довженка - знайти українську звукову доріжку знаменитого фільму Івана Кавалерідзе "Повія", де героїня Людмили Гурченко також говорить українською.

Дивіться також:

1988: Параджанов співає "Вербовую дощечку". ВІДЕО

Рейтинг фільмів Української РСР і решти Союзу. ВІДЕО

Іван Миколайчук. Невідомі ФОТО з життя і смерті

1971: "Червона Рута" - мюзикл про любов шахтаря і гуцулки. ВІДЕО

У Києві показали антирадянську комедію "Шкурник". ВІДЕО

Журнал "Кіно" - часи, коли українські фільми знімалися масово. ФОТО

1970: Богдан Ступка у ролі бандерівця. ВІДЕО

Інші матеріали за темою "Кіно"

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.