Спецпроект

У Балтійському морі затонув норвезький корабель-музей

Норвезький корабель-музей "Дракон" / Wyvern / затонув в Балтійському морі. Одна людина вважається зниклою без вісті.

Про це пише itar-tass.com.

"Дракон" брав участь у міжнародній вітрильній регаті навчальних судів "Толл шип рейс" / Tall Ships Race /, яка стартувала минулого тижня у датському Орхусі.

Норвезький вітрильник, якому понад 100 років, затонув у шведській частині Балтики між островами Еланд і Готланд. Екіпаж у складі 10 осіб було врятовано за допомогою вертольота.

Проте один з членів екіпажу нідерландського судна-конкурента "Дикий лебідь" / Wylde Swan /, який брав участь у рятувальних роботах, впав за борт і, за даними шведської морської адміністрації, досі не знайдений. У районі лиха зберігаються несприятливі погодні умови з високими хвилями.

Вітрильник "Дракон", спущений на воду в 1897 році, був одним з головних експонатів Морського музею в норвезькому Ставангері. Корабель брав участь в регаті "Толл шип рейс" вп'яте.

Теми

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.