Спецпроект

На вокзалі Праги буде створено Музей депортованих євреїв

Муніципалітет столиці Чехії ухвалив рішення створити на діючій залізничній станції Прага-Бубнов "Музей депортованих євреїв".

Про це пише jn.com.ua.

Йдеться про вокзал, в будівлю якого в роки Голокосту зганялися євреї напередодні депортації до таборів смерті (насамперед, у Аушвіц-Біркенау).

Як йдеться в повідомленні радіостанції "Коль Ісраель", будівництво музею має завершитися за чотири роки, проте вже зараз на стінах вокзалу з'явилися таблиці з іменами кількох сотень євреїв, для яких "Прага-Бубнов" стала місцем відправлення "поїздів смерті".

Всього з цієї станції в табори знищення були відправлені близько 45 тисяч "​​расово неповноцінних" жителів Праги та інших міст колишньої Чехословаччини, в тому числі три сестри відомого письменника Франца-Аншель Кафки.

Теми

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.