У Латвії створюється Музей негромадян

Про це пише baltija.eu.

Пропонується експозицію побудувати з чотирьох розділів. Перший розділ "Хто ми - негромадяни, звідки ми взялися і чому ми вважаємо своє становище принизливим".

До розділу входять стенди:

1. Історія виникнення негромадян в Латвії. (За матеріалами Гущина В.І., Гапоненко А.В. Соколова В.Б. та ін)
2 Зобов'язання Латвії про ліквідацію інституту негромадян в країні і рекомендації європейських інстанцій з цього питання. (За матеріалами Гущина В.І., Гапоненко А.В. Соколова В.Б. та ін)
3. Обмеження негромадян в правах порівняно з громадянами.

Другий розділ "Що я робив і як я жив, коли був людиною у своїй країні".

Основний стрижень (теза) експозиції цього розділу "Життя без достатку, але і без страхів - поламана доля людини - знищене виробництво - опущена країна".

Відповідно з цією тезою пропонується наступне побудова кожного окремого тематичного ланцюжка. Ініціюється лист-життєпис негромадянина, який працював до 90 року на одному з латвійських підприємств (господарстві, дослідному інституті, КБ, і пр.). Потім - дається характеристика самого підприємства: його організація, чисельність працювали, види продукції, її обсяги та вартість, соціальний та побутової пакет послуг підприємства.

У висновку щодо конкретного підприємства, господарству, КБ, дослідному і навчальному інституту даються дані про втрати, пов'язані з їх закриттям.

При надходженні чергового листа оформляється наступний ланцюжок експозиції і т.д.

На підсумковому стенді у другому розділі за принципом накопичення відомостей даються втрати від закриття підприємств у результаті ліквідації робочих місць, упущеної вигоди і втрачених напрямків діяльності.

Окремо на картах Риги і Латвії будуть показані підприємства, господарства, організації, втрачені Латвією у період після 1991 року.

Третій розділ експозиції: "Порушення прав людини щодо негромадян і збиток, нанесений негромадянам за 22 роки утиску їх прав".

У цьому розділі формуються стенди про порушення прав людини з боку державних органів відносно негромадян. (Дані Бузаєва В.В., Цилевич Б.Л. та інших правозахисників.) Даються приклади виграних судових справ за заявами негромадян на державні структури.

За розрахунками і матеріалами Гапоненко А.В. та ін економістів оформляються стенди про реальні втрати негромадян в результаті обмеження прав негромадян в період приватизації, закриття підприємств та інших утисків за 22 роки їх дискримінації.

Четвертий (робочий) розділ експозиції: "Книга Живий Пам'яті". Девіз цього розділу: "Твої приниження, образи і проблеми стають і нашими проблемами, якщо ти записав їх у нашій книзі"

Враховуючи, що при функціонуванні музею в приміщенні завжди буде знаходитися співробітник музею, то йому доцільно вести "Книгу Живої Пам'яті", в якій, після контрольованої авторизації, будь-який відвідувач може описати свою зламану долю чи конкретний випадок приниження його людської гідності через статус негромадянина.

Тут же відвідувач може познайомитися з матеріалами Конгресу негромадян, і якщо він поділяє викладені в них положення, він може тут же зареєструватися як член Конгресу негромадян.

У третьому журналі "Почуйте мій біль", людина може написати про свої проблеми. Таких як необхідність перекладу з латиської на російську рецептів, рахунків, повідомлень; виготовлення ксерокопій з документів; наданні допомоги при догляді за хворим тощо.

"Негромадяни" - визначення для осіб без громадянства в Латвії та Естонії, які мають особливий статус. Він поширюється на осіб, які проживають у цих державах, що перебували у громадянстві СРСР, які після його розпаду не отримали ніякого визнаного громадянства, а так само на їх дітей, які не мають ніякого громадянства.

"Негромадянство" жителів країни - фактично досить дивний, раніше невідомий у світовій практиці статус - негромадяни не можуть вважатися ні громадянами, ні іноземцями, ні також особами без громадянства, а є особами з "Oсобливим правовим статусом".

В якості документа, що посвідчує особу, їм видається особливий "паспорт негромадянина" (який видається тільки їм - "проїзний документ особи без громадянства").

У Латвії на сьогоднішній день близько 320 тисяч осіб мають статус негромадян, більшість з них є росіянами. Це становить більше 13% від загальної кількості населення. Негромадяни повністю позбавлені політичних прав і не можуть обирати навіть депутатів тих самоврядувань, де вони платять податки.

В Естонії більшість негромадян - це колишні громадяни СРСР, які проживали на території Естонії і не отримали її громадянства після розпаду Радянського Союзу. На 1 червня 2013 року по даним естонського МВС число апатридів становило 90 190 осіб або 6,7% населення.