Спецпроект

Соловецький Морський музей відтворив яхту Петра Першого. ФОТО

30 липня 2013 після десяти років будівництва на верфі Соловецького Морського музею буде спущено на воду і освячено репліку знаменитої царевої яхти кінця XVII століття "Святий Петро".

Про це пише pravoslavie.ru.

Цей корабель був побудований в Архангельську місцевими суднобудівниками під керівництвом голландських інженерів в 1693 р. і став першим морським кораблем царя Петра I (1682-1725), творця воєнно-морського флоту Росії. У 1694 р. молодий цар приходив на "Святому Петрові" в Соловецький монастир.

Проект Соловецького Морського музею щодо створення зменшеної копії (у ¾ оригіналу) яхти "Святий Петро" переслідував просвітницькі цілі. Верф розташована в центрі основної музейної експозиції, що розповідає про стародавні корені російського мореплавання.

Рік за роком гості "живого" музею могли спостерігати, як створюється остов дерев'яного судна, як він обростає обшивкою, як будується яхта, наповнюється різноманітним обладнанням і отримує різьблене оздоблення. Вхід та екскурсії в Соловецькому Морському музеї безкоштовні.

Відтворений "Святий Петро"

Новий "Святий Петро" виглядає майже так само, як і його історичний прототип, однак це сучасне судно, побудоване за новітніми суднобудівним технологіям і оснащене - крім вітрила - потужним двигуном і ще всіма необхідними системами навігації і життєзабезпечення.

Соловецький Морський музей створений Товариством Північного мореплавства - Архангельською регіональною громадською організацією, до якої входять вчені, письменники, художники, інженери та підприємці з Москви, Архангельська, Онеги, Великого Новгорода, Санкт-Петербурга та Соловків.

Теми

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.