Українська Вікіпедія приєдналася до російського конкурсу про Схід України

Підписано угоду між українською та російською громадянськими організаціями про заснування номінації "за створення статей українською мовою" в рамках оголошеного раніше конкурсу "Галерея Слави Півдня Росії і Сходу України".

Угоду уклали "Вікімедіа Україна" та "Асоціація почесних громадян, наставників і талановитої молоді", повідомляє прес-служба ГО "Вікімедіа Україна".

Згідно із загальними умовами конкурсу, матеріал має бути присвячений історії, культурі, географії, природі чи знаменитим жителям Харківської, Донецької, Луганської областей України та Південного і Північнокавказького федеральних округів Росії.

Результати дослідження необхідно розмістити на сторінках Вікіпедії і на сайті Асоціації почесних громадян. Переможці будуть названі в жовтні 2013 року.

Обмежень за віком учасників та території їх проживання немає. Це можуть бути школярі та викладачі, керівники краєзнавчих гуртків та їх вихованці, працівники музеїв, науковці – всі, кому небайдужа ідея збереження історії та культури рідного краю.

"У певній мірі взятися за організацію конкурсу в Україні нас підштовхнули засоби масової інформації, які, в гонитві за сенсацією поплутали краєзнавство з геополітикою, – підкреслив один з авторів проекту Леонід Шафіров (Росія). – Тепер, я думаю, всім зрозуміло, що створення у російськомовній Вікіпедії статей, присвячених Україні, не означає територіальних претензій на області східної України".

Шафіров додав, що організатори конкурсу будуть особливо вдячні вікіпедистам, які напишуть статті про південь Росії в україномовній Вікіпедії.

"Історія, культура і природа сходу України і півдня Росії недостатньо добре описані в українській Вікіпедії, - зазначив голова правління ГО "Вікімедіа Україна" Анатолій Луцюк. - Ми сподіваємося, що залучення нових авторів дасть можливість підняти обширний краєзнавчий матеріал, який є в регіонах, приверне людей, захоплених історією свого краю".

Українська частина конкурсу має кілька номінацій: "Історія та культура", "Природа і географія", "Біографічні статті".

За перше місце переможці в кожній номінації отримають по 4 тисячі гривень, за друге – 3 тисячі, за третє – 2 тисячі.

Як відомо, у червні 2013 року російськомовна Вікіпедія оголосила конкурс із написання статей про Південь Росії й три східні області України.

Вікіпедія - електронна енциклопедія, заснована в 2001 році Джиммі Bейлсом і Ларрі Сенгером. Власником сайту виступає "Фонд Вікімедіа", що має 19 регіональних представництв.

Основною особливістю енциклопедії є те, що створювати і редагувати статті може, в принципі, кожен користувач інтернету. Вікіпедія створюється багатьма добровольцями з усього світу на 282 світових мовах. Вона містить понад 20 мільйонів статей.

Українська Вікіпедія – україномовний розділ Вікіпедії. Станом на липень 2013 року містив понад 453 000 статей різної тематики; за даним показником українська Вікіпедія займає 16 місце серед усіх мовних розділів. За підсумками червня за відвідуваністю мовний розділ знаходиться на 17 місці, за кількістю завантажених файлів – на 8 місці.

У першому і другому турах конкурсу "Галерея Слави Сходу України та Півдня Росії" взяли участь понад 700 осіб, що проживають в Ростовській, Волгоградській, Астраханській областях, Краснодарському, Ставропольському краях, Інгушетії, Дагестані, Північної Осетії-Аланії, в Чечні, Кабардино-Балкарії , Калмикії, Адигеї, а також в Москві і в Україні.

Призовий фонд конкурсу сформований за рахунок коштів "Асоціації почесних громадян, наставників і талановитої молоді" та за рахунок коштів, залучених Асоціацією.

У грудні 2012 року проект "Галерея Слави" увійшов до числа переможців IV Всеросійського Фестивалю соціальних програм "Сприяння".

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".