Російська Вікіпедія замахнулася на Донбас і Харківщину

Російськомовна Вікіпедія розпочала конкурс з написання статей про Південь Росії й три східні області України.

Про це йдеться на сторінці Вікіпедії, присвяченій конкурсу під назвою "Галерея Слави півдня Росії й сходу України", повідомляє УП.

Статті й зображення повинні бути присвячені історії, географії, природі, культурі й знаменитим мешканцям Південного федерального округу й Північнокавказького федерального округу Росії,  а також Харківській, Донецькій й Луганській областям України.

Загальний призовий фонд — 250 000 рублів, розподілений за сімома номінаціями.

Взяти участь у Конкурсі може будь-хто.

Конкурс проводиться з 3 червня 2013 року по 15 жовтня 2013 року.

Як розповів виконавчий директор Вікімедіа РУ Станіслав Козловський, це буде першим конкурсом російськомовної Вікіпедії, за перемогу в якому можна буде одержати грошові призи. Фінанси на конкурс, за його словами, надали спонсори.

Вікіпедія - електронна енциклопедія, заснована в 2001 році Джиммі Bейлсом і Ларрі Сенгером. Власником сайту виступає "Фонд Вікімедіа", що має 19 регіональних представництв.

Основною особливістю енциклопедії є те, що створювати і редагувати статті може, в принципі, кожен користувач інтернету. Вікіпедія створюється багатьма добровольцями з усього світу на 282 світових мовах. Вона містить понад 20 мільйонів статей.

Українська Вікіпедія за числом статей (більше 400 тисяч) перебуває на 14-місці в світі, а за щомісячною відвідуваністю у 2012 році займала від 26-го (у червні і серпні) до 20-го (у квітні) місця серед 285 Вікіпедій різними мовами світу.

У листопаді 2012 року повідомлялося, що українська Вікіпедія стала першою за темпами зросту популярності. Перед тим Україна стала четвертою за кількістю сфотографованих об'єктів у рамках конкурсу "Вікі любить пам'ятки".

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.