Спецпроект

Музей-садибу Олексія Толстого в Самарі відреставрують до ювілею

Музей-садибу Олексія Миколайовича Толстого в Самарі відреставрують до початку вересня - 130-річчя з дня народження письменника.

Про це пише ria.ru.

Проект благоустрою садиби передбачає відновлення альтанок і колодязя, посадку кущів на бузковій алеї, викладку бруківкою основної дороги і відновлення мережі доріжок і стежок на території музейного комплексу.

Музей-садиба Толстого в Самарі був відкритий в 1983 році в будинку вітчима письменника Олексія Бострома. У цьому будинку Толстой народився і провів дитячі роки, багато разів повертався протягом життя. У садибу входили два двоповерхових будинки однакового планування, кам'яний флігель і господарські споруди.

Міська садиба другої половини 19 століття унікальна у своєму роді, має самостійну історико-культурну цінність. Основу експозиції музею складають архіви Толстого і його матері - письменниці Олександри Бостром: листи, щоденники, фотографії, книги, особисті речі. У фондах музею знаходиться більше 10 тисяч документів і матеріалів, пов'язаних із життям і творчістю Толстого.

Теми

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.