В УКУ ВИКЛАДАТИМУТЬ ІСТОРІЮ ЗА НОВОЮ МОДЕЛЛЮ

Історичну програму Українського католицького університету реформують.

Про це повідомляє прес-служба УКУ.

"Ми запроваджуємо якісну, інноваційну програму, - зазначив декан гуманітарного факультету УКУ, історик Ігор Скочиляс. - З одного боку, вона відходить від традиційної схеми Михайла Грушевського, сфокусованої на етноцентричному лінійному представленні минулого України, а з іншого – пропонує сучасну модель викладання історії".

Таку реформу Скочиляс пояснює просто – підходи, що застосовують на сьогодні більшість українських університетів, не відповідають сучасним вимогам гуманітаристики і потребам ринку праці.

"Точками розрізнення історичної програми УКУ є академічність (поєднання науки та едукації), відповідність європейським критеріям якості освіти та найновішим досягненням у сфері гуманітарних наук, відкритість на потреби й очікування українського суспільства, врахування потреб ринку праці та акцент не лише на умовах навчання, а й на кінцевому результаті – знаннях і навиках, які отримують наші випускники", – додає декан.

Власне реформування історичної програми гуманітарного факультету обговорили в експертному середовищі, відповідна ініціатива була підтримана на останньому виїзному засіданні наукового семінару гуманітарного факультету і затверджена рішенням ректорату Українського католицького університету.

Відтак, уже з вересня студенти-історики УКУ навчатимуться за новою програмою, що передбачатиме появу низки навчальних курсів, програм, семінарів і спецкурсів, розширення міждисциплінарного діапазону компетенцій теперішніх викладачів, запрошення до викладання нових лекторів та гостьових професорів з усієї України.

"Ми повинні виховати і професійно підготувати молодого історика, який приходячи у архів, музей і бібліотеку, володіє фаховими компетенціями, щоб працювати з тим чи іншим джерелом, вміти поставити питання до цього джерела як до продукту тогочасної епохи, критично осмислювати науковий доробок та засвоїти навики академічного письма", – зазначив Ігор Скочиляс.

Реалізація інноваційної моделі в найближчій перспективі, на думку історика, дасть змогу сформувати наукові школи (модерної історії України, церковної історії тощо), запровадити міжфакультетські програми (ідея Київської Церкви) і міждисциплінарні моделі викладання (мовні компетенції, синергія історичних і філологічних програм, цивілізаційний підхід тощо).

УКУ обіцяє залучити до викладання насамперед практикуючих дослідників відомих наукових шкіл і середовищ. Частину навчального плану історичної програми складатимуть майстер-класи провідних спеціалістів як з України, так і з-за кордону (професори Томаш Вюнш з Німеччини, Філліп Портьє з Франції, Олексій Толочко та Наталія Яковенко з Києва тощо).

Нова інноваційна модель передбачає відхід від лінійного вивчення історії України як замкнутого простору до представлення її минулого в контексті ширших цивілізаційних процесів як території, де проживали не лише українці, а й представники інших етносів.

Тому ще однією інновацією стане викладання історії різних українських регіонів у "системі координат" культурних, політичних, правових, релігійних і соціальних моделей тих держав, до складу яких ці регіони-землі входили. Це курси "Історія кримського ханства в Османській імперії", "Етнокультурної історії" (історія вірмен, гагаузів, євреїв, караїмів, поляків, німців, сербів тощо).

Специфікою викладання світової історії стане те, що викладачі зосереджуватимуть увагу студентів не лише на європейському континенті, а й на Азії, Африці, Америці. Для поглибленого засвоєння знань, передбачені щотижневі наукові семінари, лекції та майстер-класи гостьових професорів, навчально-пізнавальні поїздки в різні регіони  України та сусідніх держав.

Дивіться також:

Що відбувається з історичною наукою у вишах України? СТАТИСТИКА

Ева Доманська: "Історія може зникнути з університетів, як колись астрологія"

Яким має бути підручник з історії України. ДИСКУСІЯ

ЗНО-2012. Огріхи в тестах з історії України

Інші матеріали за темою "Освіта"

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.