В УКУ ВИКЛАДАТИМУТЬ ІСТОРІЮ ЗА НОВОЮ МОДЕЛЛЮ

Історичну програму Українського католицького університету реформують.

Про це повідомляє прес-служба УКУ.

"Ми запроваджуємо якісну, інноваційну програму, - зазначив декан гуманітарного факультету УКУ, історик Ігор Скочиляс. - З одного боку, вона відходить від традиційної схеми Михайла Грушевського, сфокусованої на етноцентричному лінійному представленні минулого України, а з іншого – пропонує сучасну модель викладання історії".

Таку реформу Скочиляс пояснює просто – підходи, що застосовують на сьогодні більшість українських університетів, не відповідають сучасним вимогам гуманітаристики і потребам ринку праці.

"Точками розрізнення історичної програми УКУ є академічність (поєднання науки та едукації), відповідність європейським критеріям якості освіти та найновішим досягненням у сфері гуманітарних наук, відкритість на потреби й очікування українського суспільства, врахування потреб ринку праці та акцент не лише на умовах навчання, а й на кінцевому результаті – знаннях і навиках, які отримують наші випускники", – додає декан.

Власне реформування історичної програми гуманітарного факультету обговорили в експертному середовищі, відповідна ініціатива була підтримана на останньому виїзному засіданні наукового семінару гуманітарного факультету і затверджена рішенням ректорату Українського католицького університету.

Відтак, уже з вересня студенти-історики УКУ навчатимуться за новою програмою, що передбачатиме появу низки навчальних курсів, програм, семінарів і спецкурсів, розширення міждисциплінарного діапазону компетенцій теперішніх викладачів, запрошення до викладання нових лекторів та гостьових професорів з усієї України.

"Ми повинні виховати і професійно підготувати молодого історика, який приходячи у архів, музей і бібліотеку, володіє фаховими компетенціями, щоб працювати з тим чи іншим джерелом, вміти поставити питання до цього джерела як до продукту тогочасної епохи, критично осмислювати науковий доробок та засвоїти навики академічного письма", – зазначив Ігор Скочиляс.

Реалізація інноваційної моделі в найближчій перспективі, на думку історика, дасть змогу сформувати наукові школи (модерної історії України, церковної історії тощо), запровадити міжфакультетські програми (ідея Київської Церкви) і міждисциплінарні моделі викладання (мовні компетенції, синергія історичних і філологічних програм, цивілізаційний підхід тощо).

УКУ обіцяє залучити до викладання насамперед практикуючих дослідників відомих наукових шкіл і середовищ. Частину навчального плану історичної програми складатимуть майстер-класи провідних спеціалістів як з України, так і з-за кордону (професори Томаш Вюнш з Німеччини, Філліп Портьє з Франції, Олексій Толочко та Наталія Яковенко з Києва тощо).

Нова інноваційна модель передбачає відхід від лінійного вивчення історії України як замкнутого простору до представлення її минулого в контексті ширших цивілізаційних процесів як території, де проживали не лише українці, а й представники інших етносів.

Тому ще однією інновацією стане викладання історії різних українських регіонів у "системі координат" культурних, політичних, правових, релігійних і соціальних моделей тих держав, до складу яких ці регіони-землі входили. Це курси "Історія кримського ханства в Османській імперії", "Етнокультурної історії" (історія вірмен, гагаузів, євреїв, караїмів, поляків, німців, сербів тощо).

Специфікою викладання світової історії стане те, що викладачі зосереджуватимуть увагу студентів не лише на європейському континенті, а й на Азії, Африці, Америці. Для поглибленого засвоєння знань, передбачені щотижневі наукові семінари, лекції та майстер-класи гостьових професорів, навчально-пізнавальні поїздки в різні регіони  України та сусідніх держав.

Дивіться також:

Що відбувається з історичною наукою у вишах України? СТАТИСТИКА

Ева Доманська: "Історія може зникнути з університетів, як колись астрологія"

Яким має бути підручник з історії України. ДИСКУСІЯ

ЗНО-2012. Огріхи в тестах з історії України

Інші матеріали за темою "Освіта"

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.