У Росії вважають небезпечним викладати у школі Булгакова і Щєдріна

Російські чиновники планують переглянути шкільний курс російської літератури і виробити єдину концепцію викладання класичних творів дітям. Основним завданням учителя стане виховання юних патріотів і міцних сім'янинів.

І тому творчість Островського, Некрасова і Тургенєва має подаватися таким чином, щоб їх герої не стали зразками для наслідування, повідомляє РТ з посиланням на "Известия".

Російські журналісти повідомили, що ініціатива з розробки нового підходу до методики викладання російської літератури виходила від міністра культури РФ Владіміра Мєдінского. Пізніше цю інформацію спростувала радник міністра.

У бесіді з кореспондентом "Известий" голова комісії Громадської Палати щодо збереження історико-культурної спадщини Павєл Пожиґайло розповів, що отримав пропозицію очолити групу зі створення підручника з російської літератури.

Вчителі будуть орієнтовані на "виховання в дітях через літературні образи гордості за нашу багатонаціональну країну, глибокого і спокійного патріотизму, поваги до різних культур, на формування у учнів цінностей міцної традиційної сім'ї".

При цьому цілий ряд творів російської класики XIX століття не відповідає цим цілям і тому вони повинні подаватись таким чином, щоб їхні герої викликали у школярів почуття відторгнення і не стали прикладами для наслідування.

У список "небезпечної" літератури включені "Гроза" Олександра Островського, "Батьки і діти" Івана Тургенєва, громадянська лірика Миколи Некрасова, критичні твори Віссаріона Бєлінського та казки майстра соціально-політичної сатири Михайла Салтикова-Щедріна.

"Катерина з" Грози "- це просто нещасна дівчина, яка відддалася пристрастям, не змогла впоратися з ними і покінчила життя самогубством, - наголосив Пожиґайло. - Інший приклад: Тетяна Ларіна з "Євгенія Онєгіна" - вона вийшла заміж, вона щаслива. З одного боку, пристрасть, яка може призвести до самогубства, а з іншого - мудре подолання пристрасті".

Активіст рекомендує починати вивчення Гоголя лише у старшій школі. Пожиґайло зазначив, що головне в "Ревізорі" "не висміювання царських чиновників, як це розумілося в радянський час, а митарства однієї душі, де кожен із героїв - різні гріхи".

Разом із цим комісія Громадської палати пропонує виключити зі шкільної програми роман Михайла Булгакова "Майстер і Маргарита". Чиновники побоюються, що учні у віці 17-18 років занадто сильно захоплюються фантастичними образами, "не розуміючи творче завдання Булгакова".

"Я вважаю, що цю книгу треба в інституті викладати, - заявив Пожиґайло. - Звичайно, хтось хоче, щоб дитина була повністю вільна, як Раскольников. Але я вважаю, що ця свобода, так само, як свобода Базарова, веде до трагедії".

Як відомо, у грудні 2012 року новопризначений міністр освіти РФ Мєдінскій заявив, що бюджетні гуманітарні НДІ країни - неефективні і підлягають скороченню.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.